Одеситу Костянтину на псевдо "Кот" був 21 рік, коли він пішов захищати Україну. За понад рік служби на Донеччині чоловік пройшов запеклі бої за Мар’їнку та звільняв з побратимами місто Лиман. У Збройних силах Костянтин був мінометником та піхотинцем, зараз служить в Одеському прикордонному загоні. Про службу та кохання під час великої війни чоловік розповів кореспондентам Суспільного.
"Замалий" для війни
Костянтину "Коту" був 21 рік, коли він вирішив стати на захист України. У цивільному житті був автослюсарем.
"Стати на оборону своєї країни у мене виникло питання одразу. Я на другий день пішов у військкомат, але там отримав відмову через вік. Мені сказали: "Хлопчик, ти ще замалий", — згадує Костянтин.
Проте, вже у квітні 2022 року йому зателефонували з військкомату та наказали збирати речі. Так почалася його військова служба. У навчальній частині, згадує Костянтин, їх було 13 одеситів і вони трималися разом впродовж усієї служби. У Донецькій області чоловік служив з липня 2022 року по серпень 2023 року:
"Найдовший бій у нас був дві доби, автомати там були червоні аж. Летіло все, що могло: і дрони були з ВОГамиПостріл гранатометний, і стволи працювали теж дуже прицільно, тому що у них все було пристріляно вже, вони нас зустрічали".
Бої за Мар'їнку та звільнення міста Лиман
Найзапекліші бої, розповів військовий, були в районі Мар’їнки: "Там навіть повітря інше, там піт, кров — там жахіття". Разом з побратимами він також брав участь у звільненні міста Лиман:
"Було дуже важко, тому що увесь рух можна було здійснити лише по воді. Тому ніяка техніка деякий час не могла проїхати. Це були також запеклі бої, тому що в основному працювала піхота".
Найважчим днем, вважає Костянтин, був не бій, а евакуація з позицій: тоді, під час перезмінки українських військових, росіяни влучили саме по точці:
"Деякі з моїх побратимів отримали поранення. Були ситуації, коли потрібно було таскати свого побратима пораненого цілих 3,5 кілометри на носилках по донецькій багнюці. Звісно, були позитивні події, особливо, коли ти бачиш роботу свого міномету з дрону: як усі міни чітко кладуться у кацапські бліндажі, кацапські окопи — це аж прям серденько гріє".
Кохання під час війни
Костянтин довго зустрічався з дівчиною Дарією. Вона зізнається, що спочатку переживала за чоловіка, але підтримувала його рішення.
"Він поставив мене просто перед фактом, що "Я піду". Звісно, як жінці, мені не дуже хотілося відпускати його, я дуже переживала, щоб він вцілів, щоб в першу чергу повернувся живим. Але на той момент я розуміла, що так потрібно і так потрібно робити кожному", — пригадала жінка.
Під час своєї служби у Збройних силах військовий запропонував одружитись. Каже: пропозиція була спонтанною:
"Я просто для себе зрозумів, що хочу, щоб ця дівчина була моєю дружиною. Весь час моєї служби вона мене підтримувала, завжди передавала мені смаколики, передачки, приїздила".
Дарія згадує, що пропозиція була для неї несподіванкою. Сталося це в Одесі, біля моря:
"Ми гуляли, обговорювали свої відносини, свої переживання. Він зробив пропозицію, я звісно погодилась. Приїхав він за добу до весілля, але все вже було готове, я все зробила. Розписалися і поїхали на відпочинок".
Зараз, розповіла жінка, вона намагається транслювати лише позитивний настрій. За час повномасштабного вторгнення, поділилася Дарія, подружжя стало дорослішим, бо подолали багато труднощів та скріпилися як сім’я.
Служба в прикордонному загоні
Близько року Костянтин "погуляв цивільним життям", коли завершив службу. Проте поговорив з дружиною та прийняв рішення приєднатись до лав прикордонників. Чоловік закликає й інших до служби:
"Хлопці, не варто боятися та відсиджуватися вдома, приєднуйтесь до лав прикордонників: разом до перемоги".
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
