Унаслідок важкого поранення військовослужбовець Олег Пономаренко втратив дві кінцівки, зір та частково слух. Військовому допомагає проходити реабілітацію дружина Аліна та команда спеціалістів. Наразі він навчився ходити з білою тростиною і орієнтуватися в просторі. Про шлях, який пройшла родина Пономаренків — читайте у матеріалі Суспільного.
Олег Пономаренко служить у Збройних силах з 2016 року. Вранці 24 лютого 2022 року військовому зателефонував командир, сказав прибути до частини, після чого він з побратимами поїхав захищати околиці Харкова. 23 серпня, під час звільнення селища Роботине Запорізької області, Олег отримав важке поранення.
"Ми їхали на штурм і попала ракета прямо, скажімо, мені в спину. Я був в машині, ми везли озброєння хлопцям, які теж там були. В нас влучив ПТКРпротитанкова керована ракета. Добре, що те, що ми везли, не взірвалося спочатку. Ми встигли вистрибнути з машини. Побратими відтягнули мене пораненого від самої машини, яка потім вибухнула", – розвів чоловік журналістам Суспільного.
Коли Олег отримав поранення, його дружина, Аліна Пономаренко, була на сьомому місяці вагітності. Спочатку жінку не хотіли пускати в шпиталь до чоловіка:
"Перед самою палатою дядя і медсестра мені сказали, що якщо ти будеш переживати і кричати, тебе просто до нього більше не впустять. Це було в Дніпрі, потім його перевели в шпиталь у Києві. Це найважчі були моменти. Я побачила чоловіка, він був без кінцівок, без руки, без ноги, обгорівше обличчя. Якби так подивилася, я його, напевно, й не впізнала б", – згадує Аліна.
"Я прийшов до тями після штучної коми. Зрозумів, що не бачу і що в мене немає нижньої, верхньої кінцівок", — згадує Олег.
"В Олега протезоване око, лівого одразу не стало після поранення. За друге око борються лікарі вже другий рік, але, через атрофію зорового нерва, лікарі ніяких надій не дають. “Нещодавно Олегу зробили септопластику, ніс був зламаний, носова перегородка. Потім гайморова пазуха була зламана, кістка. Потім на обличчі скронева кістка була зламана, слух, він дуже погано чує на одне вухо. Друге вухо 40% залишилось. Він ходить в слухових апаратах", – розповіла Аліна.
Після того як Олег прийшов до тями, Аліна почала вести з ним разом соціальні мережі аби допомогти чоловікові:
"Я хотіла, щоб про нього дізналися, щоб його бачили, щоб йому допомогли. Від держави є допомога, я не скажу, що немає, але її недостатньо. Потрібно було правильно організувати, щоб ця допомога дійшла до пораненого".
За допомогою соціальних мереж, військовий зміг потрапити на реабілітацію до Нідерландів. Наразі ж Олег проходить реабілітацію в Одесі та займається з ерготерапевткою Наталією Квасневською.
"Більшість занять наших проходять на вулиці, тому що потрібно орієнтуватися в просторі, вивчати зміну поверхні. Він відчуває її тростиною і за допомогою наших органів чуттів пропріоцепції. Відчувати себе в просторі, на якій поверхні ти стоїш. Далі це відчуття бордюрів, тактильної навігації. Коли Олег до нас тільки приїхав, я запитала в нього, давай поставимо ціль разом. Яка твоя ціль? Він каже – я хочу сам вийти з дому, дійти до кав'ярні і попити каву. Зараз Олег знає три локації точно, до яких він може дійти сам, це в Одесі, і заказати і випити каву", – розповіла Наталія Квасневська.
У подружжя є синочок, йому один рік. Дитина мотивує Олега не здаватися і продовжувати реабілітацію:
"Син – це все для мене. Це і мої очі, скажімо так, моя опора на майбутнє. Син мені дуже допомагає в тому, що він завжди поруч і я просто забуваю про те, що в мене чогось немає. Я його дуже люблю", — поділився чоловік.
"Синочок всіх мотивує. Коли я приїжджала в реанімацію до Олега, він просив потриматися за живіт і казав, що хоче побачити сина. Я розповідаю йому про все, що я бачу навколо себе. І я розповідаю, який наш син. Вони добре ладять. Сім'я", – додала Аліна.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
