Церемонія відкриття пройшла в Одеському ліцеї №89, де навчався Віталій “Віт” Синенко: одесит, лікар та начальник медичної служби 243 батальйону 241 бригади територіальної оборони ЗСУ. На урочистості були присутні батьки, родичі, однокласники, вчителі, колеги, пацієнти та близькі друзі сім'ї Синенко.
Перед головним входом школи, яку закінчив український військовий, зібралися учні, вчителі, батьки та близькі люди. Кожен з них тримав у руках гвоздики. Церемонію розпочали під гімн України, потім заступник директора з виховної роботи Марина Гук та учень 10 класу Матвій Кулик зняли український прапор із дошки, що присвячена Віталію Синенку та вшанували загиблого хвилиною мовчання.
Учні ліцею розповіли про навчання Віталія, його життєвий шлях та загибель 16 травня 2023 року під Бахмутом під час евакуації поранених з-під російського обстрілу. До присутніх звернувся батько Віталія Синенка:
“Передчасна втрата життя — це завжди трагедія. В часи лиха, в часи біди багато, тисячі людей починають добровільно ризикувати своїм життям, втрачати своє життя для того, щоб мільйони інших людей могли своє життя зберегти”, — сказав Володимир Синенко.
А також класний керівник Віталія Синенка:
“Для мене він завжди був дитиною, яка в моєму серці навіки залишиться світлою та доброю. Велика подяка батькам, які виховали таку чудову дитину. Світла пам'ять”, — поділилася Олена Гуран.
На відкритті був присутній представник організації “Veterans HUB Odesa”, полковник у відставці Микола Сторожук:
“Надзвичайно потужна і гармонійна особистість. Він є прикладом для наслідування. Нам розказали його біографію і вона потужна. Кажуть, що герої не вмирають. Але на жаль вони вмирають: за нашу волю, за нашу свободу і за всіх нас”.
Вкінці церемонії усі присутні долучилися до покладання квітів перед пам'ятною дошкою Віталію Синенку.
Після закінчення школи Віталій Синенко вступив до Медичного університету, закінчив напрямок педіатрії. Його мати Людмила Синенко каже, що всі відмовляли чоловіка від такого вибору, бо працювати з дітьми важко. Проте чоловік наполягав на своєму та хотів працювати саме з дітьми.
Також знайшов себе ще в одному напрямку — репродуктивній медицині: працював лікарем-ембріологом та допомагав подружжям вагітніти. Повномасштабне вторгнення застало Віталія Синенка у Києві. Людмила Синенко розповіла, що там її син пішки під обстрілами ходив до клініки, де доглядав ембріони, бо більше не було кому. І пішов до військкомату тільки тоді, коли ембріони вже перемістили до іншого міста.
Віталію Синенку було 40 років. Він був начальником медичної служби 243 батальйону 241 бригади територіальної оборони ЗСУ та єдиним лікарем батальйону. Його мати ділиться, що син був вірний не тільки військовій присязі, а й присязі лікаря:
“Були такі випадки, коли не було кому їхати і він сам сідав, їхав на “нуль”, рятував. І я питала, чому він виїжджав — сам начмед виїхав, як так? А він каже: “Не було кому”. І він завжди ось так робив”, — згадує Людмила Синенко.
Віталія Синенка втратили не тільки його батьки. Без батька та чоловіка залишилась донечка та дружина.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
