20 серпня Верховна Рада України ухвалила закон про заборону релігійних організацій, повʼязаних з Росією. "За" висловились 265 нардепів. Як зазначає адвокат Євген Іванченко, у народі документ зрозуміли, як заборону УПЦ. За даними платформи "Опендатабот", в Одеській області саме храмів УПЦ найбільша кількість, ніж будь-який інших. Яка їхня подальша доля та чи будуть санкції для вірян — розбиралися кореспонденти Суспільного.
За словами адвоката Євгена Іванченка, закон дає дев’ять місяців на всі процедури. Після цього спеціальна комісія буде перевіряти статутні документи на предмет зв’язків з Росією.
"В народі законопроєкт проголошений як заборона УПЦ Московського патріархату. Це так. Але закон трішечки по-іншому говорить. Закон говорить, що мають бути перервані всі зв'язки з Москвою. Протягом 9 місяців буде сформована державна служба з етнополітики, свободи і совісті. Ця служба буде проводити моніторинг. Я думаю, що це буде на рівні електронних реєстрів. Будуть перевірятися статутні документи. Або якщо їх не буде в електронних реєстрах, вони будуть запитуватися, відповідно, у церквах. І аналізувати на предмет, чи є якісь зв'язки: підпорядкованість, філія, можливо, керівництво, яке знаходиться на території РФ", — пояснив Євген Іванченко.
Якщо комісія встановить, що така приналежність є, порушникам видадуть відповідний акт. В установи буде 30 днів на усунення порушень, якщо цього не зроблять держслужба з етнополітики може звернутись до суду з позовом про заборону діяльності конкретного храму.
"Це може бути дуже не швидкий процес, оскільки в нас суди на сьогодні вже завантажені по самі вінця. Суд має винести рішення про заборону діяльності конкретної церкви, чи релігійної організації і визначити, що саме має переходити в державу", — пояснив експерт. Він додав, що жодної обмовки про відповідальність для вірян, які відвідують УПЦ, в законопроєкті не передбачено.
За словами голови місіонерського відділу УПЦ Одеської єпархії протоієрея Максиміана Погорєловського, Українська православна церква зробила крок до автокефалії. Діалог з ПЦУ є. Проте з обох сторін є ті, кому цей діалог не подобається.
"Ми офіційно на соборі у Феофанії сказали, що ми не є частина православної церкви. Ми стали повністю самостійною церквою. Зробили крок до автокефалії. Ми не повідомляли другі церкви, просячи признати нашу автокефалію. Але це все буде в наступному. Цей шлях займає дуже багато часу. І ми маємо розуміти, що все залежить не тільки від предстоятеля УПЦ Блаженнішого Онуфрія. Ми робимо не все так швидко, тому що є загроза розколу всередині нашої церкви. Бо є люди, які ще може не згодні з цим, які ще може не розуміють. Ми маємо їм пояснювати. І саме на це ми зараз витрачаємо час", — пояснив клірик.
На думку протоієрея, головною умовою ефективного діалогу УПЦ та ПЦУ є припинення "захвату храмів". Архієпископ Одеський і Балтський ПЦУ Афанасій спростовує "захвати" храмів.
"Жодного рейдерського захвату не було. Це завжди є добровільний вияв парафіян. І в цьому році було три переходи зі сторони УПЦ, щоправда, різних єпархій. Один перехід був в Олександрівці Чорноморській. І два переходи це була Знам'янка і ще одне село", — прокоментував владика.
Протоієрей Максиміан Погорєловський зауважив: що в обох церквах є противники діалогу УПЦ та ПЦУ:
"У нас є Софійське братство. Це представники священства з нашого боку і боку ПЦУ, які є адекватними священниками, які вже давно ведуть цей діалог. Але цей діалог не подобається ні представникам ПЦУ, з боку навіть їх предстоятеля, і з боку деяких наших архиєреїв. Не всіх", — пояснив священник.
Одна з активних коментаторок цього законопроєкту у соцмережах — настоятелька Свято-Архангело-Михайлівського жіночого монастиря, ігуменя Серафима. Закон вона називає політичним та таким, що не відповідає Конституції та іншим законам України. На її думку, його можуть оскаржити.
"Оскільки ДССДержавна служба з етнополітики та релігій буде тим органом, що визначатиме афілійованість УПЦ до належності Московського патріархату, державі-агресору. Ті чинники, методи, аргументи, які вони будуть використовувати, не афілійовані в законодавстві України взагалі. Тому що ДСС апелює канонічними аргументами. Суд не візьме їх до уваги. Це дуже важливий чинник того, що закон не буде введено в дію і він буде просто оскаржений", — пояснила свій погляд на ситуацію ігуменя.
Вона також додала, що ми маємо послуговуватися українськими документами і не вдаватися до аргументів російської сторони:
"Ми не маємо права вдаватися до аргументів російської сторони.. Так, в документах московської патріархії прописано, що ми начебто власність РПЦ. Крим, Донбас, Запоріжжя, Херсон — інші наші землі також прописані в Конституції України. Нам російські папірці нічого не кажуть. Вони нічого не варті. Тож суд також не візьме це до уваги".
Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
