Російська армія 29 квітня атакувала Одесу балістичною ракетою "Іскандер-М" з касетною бойовою частиною. Унаслідок удару загинули шестеро людей, понад 30 отримали поранення, повідомили у Силах оборони півдня. Чим небезпечні касетні боєприпаси та який радіус дії ракети "Іскандер" Суспільне запитало у викладача Національної академії сухопутних військ, військового історика Андрія Харука.
За його словами, "Іскандер" — це балістична ракета тактичного чи оперативно-тактичного призначення з максимальною дальністю пуску до 500 км. На озброєння армії РФ ці ракетні комплекси надійшли приблизно 15 років тому і замінили комплекси "Точка-У".
"Ракета доволі розповсюджена. Має бойові частини різного типу: моноблочну, осколково-фугасну, може нести і ядерну. Також наявні касетні боєприпаси. Згідно з даними, вони мають 54 уражальні елементи. Але, як на мене, це применшені дані", — сказав військовий історик.
З погляду українського і російського права використання касетних боєприпасів не заборонені, підкреслив викладач Національної академії сухопутних військ. Натомість є міжнародні конвенції, які забороняють застосування боєприпасів невибіркової дії, якщо при цьому може постраждати цивільне населення.
"Під час застосування бомбочки, які не вибухнули, розсіюються. Потім цивільне населення підривається на них. Тобто, уявіть собі, кілька десятків чи кілька сотень таких мін лежить і вони можуть вибухнути у будь-який момент", — зазначив Андрій Харук.
Він додав, ракета долітає до заздалегідь встановленої точки і вибухає саме в повітрі. Після того, як розірветься бойова частина, суббоєприпаси розсіюються по відповідній території.
"Уявіть, що ви несете відро із камінчиками і в певній точці його перевертаєте, висипаєте. Приблизно так працює і касетний боєприпас за визначеними координатами. Чим на вищій висоті відбувається розкриття, тим більше розсіяння", — прокоментував викладач.
Натрапити на такий боєприпас дуже небезпечно, відзначив Андрій Харук. У них можуть бути наявні елементи, які не вибухнули.
"Навіть за нормальних умов там закладається певний відсоток, який не спрацює. І зрозуміло, що людина, яка натрапить на такий суббоєприпас, дуже ризикує. Краще обходити їх десятою дорогою, викликати поліцію і саперів, вони з цим розберуться", — додав він.
За словами військового історика, суббоєприпаси можуть спрацьовувати на дотик і від контакту розірватися. Тому їх не варто чіпати і ніяк з ними не контактувати.
"Дані суббоєприпаси розраховані на ураження не тільки живої сили, а і неброньованої техніки. Енергії уламків там вистачає для того, щоб людину пошматувати, а автомобіль перетворити в решето. Треба дуже обережно ставитись до таких незрозумілих знахідок", — застеріг Андрій Харук.
Що відомо про атаку по Одесі 29 квітня
- Повітряну тривогу в місті оголосили о 18:24, за чотири хвилини після цього, о 18:28, пролунав потужний вибух. У Повітряних силах попередили про загрозу застосування балістичного озброєння.
- Внаслідок удару станом на 1 травня загинули шість людей. Поранення отримали 32 людини, серед яких двоє дітей та вагітна жінка. Дівчинка, якій немає й пʼяти років, у вкрай важкому стані. Ще один чоловік помер, внаслідок інсульту, який спровокувала атака.
- Станом на ранок 30 квітня у лікарнях перебуває 17 людей, з них одна дитина, повідомив міський голова Геннадій Труханов.
- Серед поранених екснардеп та ректор Національного університету "Одеська юридична академія" Сергій Ківалов. Про це Суспільному повідомив проректор НУ "ОЮА" Валентин Федоров. Після вибуху загорілась будівля, відома в Одесі як "замок Ківалова" або замок "Гаррі Поттера".
- Прокуратура розпочала розслідування щодо удару балістикою по Одесі за фактом порушення законів та звичаїв війни, повідомили у відомстві.
- 30 квітня у Силах оборони повідомили, що 29 квітня арія РФ завдала удару по Одесі балістичною ракетою, ймовірно, системи "Іскандер-М" з касетною бойовою частиною. Пошкодження отримали 25 цивільних автомобілів, 20 приватних житлових будинків, інфраструктурні об’єкти.
Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
