В Україні не перший рік тривають дискусії стосовно заборони або обмеження роботи Telegram — в першу чергу у держструктурах та особистому користуванні чиновників. 25 березня у Верховній раді зареєстрували законопроєкт, який має відрегулювати діяльність Telegram. Разом з вами розбираємось у тому, які аргументи "за" та "проти", і які існують можливості для заборони цього месенджера.
Головний критерій, через який почалось обговорення обмеження Telegram – його непрозорість. Сам телеграм заснований росіянами, хоча наразі зареєстрований в ОАЄ та Віргінських островах. Джерела фінансування телеграму також залишаються невідомими, а в самому месенджері з відносною анонімністю будь-який користувач може створити власний мікроблог, в якому зможе ширити будь-яку інформацію без зовнішньої модерації.
"Телеграм — це повністю російський продукт, зроблений росіянами. Дуров його став розробляти, коли був громадянином Росії, команди розробки в Росії знаходилися. Це російський продукт повністю і він працює з владою Росії офіційно. За деякими ознаками цілком можливо, що він може співпрацювати з ФСБ неофіційно",— розповів спеціаліст з кібербезпеки Костянтин Корсун.
Окрім відсутності управлінської прозорості, телеграм не повністю може забезпечити безпеку листування.
"Інформацію про те, що "Телеграм" захищений ми знаємо від "Телеграму". Наскрізного шифрування там немає, воно створюється лише тоді, коли ви вручну створюєте так званий секретний чат. В цьому випадку листування не буде доступне до розшифровки, в інших випадках — а це 99% усіх чатів, вони є незашифрованими. Тобто інформація від вашого телефона до сервера шифрується, від сервера до співрозмовника — шифрується. Але на сервері ця інформація може бути доступна представникам компанії", — додав спеціаліст з медіабезпеки Назар Токар.
Вимоги авторів законопроєкту до Телеграму – відкрити представництво в Україні, продемонструвати прозорість власності та фінансування і припинити ігнорувати звернення українських держорганів. З останнім ситуація зрушилась: голова комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин повідомив, що запит СБУ щодо діяльності 26 телеграм-каналів розглядається. Але щодо інших вимог – реакції не було.
"Українські органи влади, і СБУ, і Офіс президента, і Міноборони і багато інших центральних органів виконавчої влади використовують "Телеграм" в якості одного з каналів комунікації. Завдяки не цензурованості і не контрольованості контенту в "Телеграмі" безліч дезінформаційних кампаній. І ворожі спецслужби цим користуються і розповсюджують фейки про Україну, про нас, про нашу війну", — додав Костянтин Корсун.
"Телеграм" пропонує швидке листування, можливість перегляду листування при відсутності інтернету, створення мікроблогів, які називаються каналами, чати для понад 1000 користувачів, відео- та аудіовиклики. Подібний функціонал мають й інші месенджери, проте "Телеграм" в Україні став набирати популярність після блокування російської соцмережі "Вконтактє" після 2017 року – саме туди почали емігрувати популярні українські спільноти. Додаткової популярності "Телеграм" отримав після 24 лютого 2022 року. Люди потребували оперативної інформації, а значна частина каналів звідти могли швидко публікувати повідомлення – їх аудиторія збільшувалась.
"Альтернативи є – зокрема, це чати та канали у Signal та WhatsApp. Вони мають той самий функціонал, що і у "Телеграмі". У Signal доволі все схоже, у 90% вони виконують той самий функціонал. Тобто, питання бажання, звички. Можливо, меркантильні питання, як у деяких людей, які заробляють гроші на "Телеграм" каналах", — зазначи спеціаліст з медіабезпеки Назар Токар.
Питання заборони телеграму наразі відкрите. Повністю обмежити користування ним неможливо, проте українська влада може досягти видалення його з офіційних магазинів Андроїда та iOS. Все буде залежати від того, чи піде представництво телеграму на співпрацю.
Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
