У дитячому реабілітаційному центрі імені Бориса Литвака в Одесі впроваджують психологічні програми для допомоги дітям, які отримали погіршення стану через війну. Як саме відбувається робота центру зараз розповіли Суспільному.
В Одесі за майже два роки повномасштабної війни збільшилась кількість дітей з тривожними та нервовими розладами, розповіла головна лікарка дитячого реабілітаційного центру імені Бориса Литвака Вікторія Міхайленко:
"В середньому до початку війни в нас було постійно 100 дітей на курсі реабілітації. Зараз 150, 145 — по-різному. У нас є велика спільна програма, цілий напрямок. Ми 25 років співпрацюємо з Мюнхенським дитячим центром і з початку війни ми впровадили програму під назвою Хьюгге Паппі".
Хьюгге Паппі – німецько-український терапевтичний проєкт, який використовується в Німеччині при роботі з дітьми біженців. Лікарі "Будинку з Янголом" розповіли, що перейняли досвіт колег та активно впроваджують терапію в Одесі. За їхніми словами, після проведених певних тестів дитині, яка має психологічну травму, незалежно від її первинного стану та рівня розвитку, пропонують перенести свій травматичний досвід на певний предмет, іграшку.
"Тобто, що відбувається – коли починається тривога, дитина біжить за цим ведмедиком та заспокоює його, бере його у сховище. Тобто свою тривожність переносить на цю іграшку і рівень тривожності стає меншим. Батьки кажуть - вважали, що дитина не буде звертати уваги на цю іграшку, але насправді вона дійсно допомагає", — додала Вікторія Міхайленко.
Як кажуть у центрі, програма вже добре себе зарекомендувала, особливо серед сімей переселенців із зон бойових дій та тих, хто пережив стрес через війну. Наталя Самокіш переїхала з Миколаївщини разом з п’ятирічним сином, який має вади у розвитку. Вже в Одесі в їх будинок влучив дрон, розповіла жінка:
"Добре, що просто зачепило без наслідків трагічних. Але все одно, сирени. Звісно, служби наші добре працюють, але сирени були для нього великим переляком. Тож нам запропонували цю програму і ми будемо зараз на неї йти. Я думаю, все буде добре, як загалом все, що тут на будь-яких заняттях відбувається — добре. Куди б нас не відправили завдяки хорошим тренерам".
Психологи центра зазначають, що дітям з особливостями, які не можуть висловити свої тривоги, допомогти ще важче.
"Діти з ДЦП взагалі вони бояться всього: десь щось зашелестіло, десь щось грохнуло, сказали гучно чи грюкнуло — і дитина на це реагує. У нас ці страхи вже десь пішли, в нас цього вже не було. З війною, на жаль, це все повернулось, тому в нас дуже великий відкат. Боїмося всього, де щось стукне. Коли він лякається він хватає те, що в нього є під руками стискає це все і цей страх, напевно, переходить на ту річ яку він має під руками", — розповіла бабуся дитини з ДЦП Тетяна Марінова.
"Перелякали його тільки два рази, коли вночі були вибухи. Ось коли його розбудили, тоді він перелякався. І я завжди переживаю, щоб ці вибухи не вплинули на нього відкатом. Поки, на цей момент, я не бачу в нього таких відкатів, але я розумію, що саме на таких дітей з особливостями розвитку, це може вплинути", — додала мама дитини з ДЦП Ганна Рож.
В центрі також наголошують, що не припиняють безкоштовну роботу з дітьми по всіх програмах. Тут працюють як з родинами вимушених переселенців, так і з дітьми зі всієї Одеської області. Під час затяжних повітряних тривог в центрі є спеціально обладнані сховища, в яких діти продовжують свої заняття.
Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
