На сайті президента України з'явилась петиція з проханням надати звання "Героя України" загиблому військовослужбовцю Нацгвардії, старшому лейтенанту з Одещини Володимиру Сірому. Звернення на сайті розмістила його дружина Ірина Сіра.
"Найменше, що я можу зробити, це вшанувати пам'ять свого чоловіка, тому наразі я збираю підписи для присвоєння йому звання "Героя України" посмертно. А чому він цього заслуговує? Тому, що він був дуже мужньою людиною, він завжди ніс відповідальність за усіх і за все, що здійснював у своєму житті", — розповіла у коментарі Суспільному дружина загиблого бійця.
Також Ірина розповіла, що чоловік усе своє життя мріяв бути військовим. Після закінчення школи йому не вистачило одного балу, аби вступити до Харківської національної академії нацгвардії, тому він вступив до держуніверситету внутрішніх справ за спеціальністю слідчого-криміналіста, але не завершив там навчання:
"Він зрозумів, що це не його покликання і, не завершуючи навчання, пішов проходити строкову службу у першій Президентській бригаді оперативного призначення Національної гвардії України імені Петра Дорошенка, а саме полку спеціального призначення "Барс". Після року служби він підписав контракт і вступив до академії нацгвардії у Харкові. Настільки він наполегливо йшов до своєї мети".
Жінка у петиції зазначила, що чоловік після закінчення навчання разом із підрозділом виконував бойові завдання на території ООС, воював на Луганщині. Після початку повномасштабного вторгнення він брав участь у боях за Сєвєродонецьк, Сіверськ, Білогорівку.
"Під час нападу на завод "Азот" в місті Сєвєродонецьк йому вдалося не лише врятувати свій взвод, а й вивести з-під обстрілів близько 130 цивільних. Зараз ці люди завдячують йому життям. Він, можна сказати, не задумуючись рятував життя багатьом людям", — зазначила дружина загиблого.
Ірина пригадує, що під час штурмових дій, він був першим у бою, першим йшов попереду всіх і ввів за собою людей:
"Можна сказати, що він вів за собою свій підрозділ і за них дуже хвилювався, як за своїх рідних і близьких. У нього позивний був "Вовк", і ось, як вовк веде свою зграю, так і він це робив. Він спочатку виводив свій взвод, а сам залишався на останок, прикриваючи своїх побратимів".
Чоловік загинув 11 вересня 2022 року, коли разом зі своїм підрозділом готувався до штурму в селі Білогорівка. Вони вели колону БТРів, але наїхали на міну, члени екіпажу отримали важкі поранення, а Володимир загинув. Посмертно його нагородили орденом "За мужність" III ступеня. Після смерті чоловіка Ірина мобілізувалась до ЗСУ.
"Я працювала слідчою і після смерті чоловіка я вирішила продовжувати втілювати його мрію і тому мобілізувалась. Адже він з 2014 року, бувши маленьким хлопчиком, замислювався про захист нашої держави. Він не мав свого життя, тобто, можна сказати, що він не жив для себе, він жив для держави, жив для інших. Він заслуговує на орден "Золота Зірка", цієї найвищої нагороди", — розповіла дружина загиблого військового.
Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
