Використання цивільних і військовополонених, вербування через соціальні мережі та трудова експлуатація — такі форми торгівлі людьми набули поширення в Україні під час повномасштабної війни. Як змінилися схеми вербування, хто нині перебуває у групі ризику та як захистити себе, Суспільному розповіла керівниця проєктів із протидії торгівлі людьми та безпечної міграції благодійного фонду «Карітас Одеса» УГКЦУкраїнська греко-католицька церква Світлана Колодчин.
«Потрапити в ситуацію торгівлі людьми може будь-хто»
За словами експертки, торгівля людьми — це грубе порушення прав людини, коли її використовують для отримання прибутку шляхом примусу чи обману.
«Йдеться про вербування, переміщення та різні способи впливу — психологічного чи фізичного — для того, щоб отримувати вигоду за рахунок іншої людини. Це трудова експлуатація, сексуальна експлуатація, втягнення у злочинну діяльність, а також використання у збройному конфлікті», — пояснила Колодчин.
Водночас, за словами фахівчині, навколо торгівлі людьми досі існує чимало міфів. Один із найпоширеніших — що жертвами стають лише необізнані або соціально вразливі люди.
«Насправді потрапити в ситуацію торгівлі людьми може будь-хто: людина з вищою освітою, із життєвим досвідом. Торгівці людьми зараз діють дуже тонко, використовують сучасні технології та соціальні мережі», — додала вона.
Як змінилися способи вербування під час війни
Після початку повномасштабного вторгнення в Україні суттєво зросла кількість випадків так званої змішаної експлуатації, розповіла Світлана Колодчин. Насамперед ідеться про людей, які перебували в полоні.
Експертка посилається на статистику Національної соціальної сервісної служби України. За її даними, у 2025 році статус постраждалих від торгівлі людьми отримали 485 людей. Станом на кінець липня 2026 року такий статус уже надали 524 людям по всій Україні, серед яких 47 — в Одеській області.
За словами Колодчин, цивільних заручників і військовополонених можуть одночасно примушувати до безоплатної праці, використовувати у збройному конфлікті або піддавати сексуальному насильству.
Крім цього, повномасштабна війна підвищила ризики для людей, які втратили житло чи роботу.
«Люди хапаються за будь-яку можливість заробити. Саме тому вони стають групою ризику для трудової експлуатації», — сказала експертка.
За словами Світлани Колодчин, дедалі більше випадків також пов'язані з кібервербуванням. Людей знаходять через соціальні мережі, месенджери та онлайн-платформи, де пропонують швидкий заробіток за виконання нескладних завдань.
«Це можуть бути завдання, як-от фотографування або передача інформації про військові об'єкти. Спочатку виконавцю заплатили пару гривень, а потім дають зрозуміти, що він порушив закон і якщо про це хтось дізнається, то проблем стане ще більше. Тоді людина продовжує виконувати такі завдання вже безкоштовно. Це також є формою торгівлі людьми. Найвразливішою категорією тут є діти та підлітки», — зазначила Колодчин.
«Чоловіка завербували на сільськогосподарські роботи»
За словами Світлани Колодчин, лише від початку 2026 року до благодійного фонду «Карітас Одеса» звернулися понад 30 жителів Одеси та Одеської області, які постраждали від різних форм торгівлі людьми. Найчастіше йдеться про людей, які пережили використання у збройному конфлікті або трудову експлуатацію.
Експертка навела один із таких випадків:
«Чоловіка завербували на сільськогосподарські роботи. Йому обіцяли зарплату, однак грошей він не отримав. Він розповідав, що працівники жили в неналежних умовах, не мали доступу до медичної допомоги й не могли вільно залишити місце роботи. Врятуватися йому вдалося лише після втечі».
Як уберегтися від торгівлі людьми
Щоб уберегтися від будь-якої форми торгівлі людьми, Світлана Колодчин радить ретельно перевіряти джерела інформації, не довіряти підозрілим пропозиціям роботи та уважно вивчати умови працевлаштування, особливо якщо воно передбачає переїзд.
Також вона рекомендує не передавати оригінали документів стороннім людям, зберігати їх у безпечному місці та уважно читати умови договорів перед підписанням.
«У разі небезпеки обов'язково потрібно звертатися по допомогу, а не намагатися впоратися самотужки. Мені дуже хочеться, щоб наші люди знали про ці ризики. Особливо мене непокоять діти. Батьки, вчителі й усі дорослі мають говорити з дітьми про ці ризики. Просити про допомогу — не соромно. Навпаки, це ознака відповідальності», — додала Світлана Колодчин.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
