Після початку повномасштабного вторгнення майстриня з міста Ізмаїл Одеської області Ксенія Переверзєва повернулася до творчості та долучилася до волонтерського руху. Вона розписує арт-зброю, створює мотанки та передає свої роботи на благодійні розіграші й аукціони, щоб допомагати збирати кошти для українських військових.
Війна та повернення до пензля
Ксенія розповіла, що закінчила кафедру образотворчого мистецтва Ізмаїльського державного гуманітарного університету у 2002 році, однак майже не малювала після випуску. Все змінилося з початком війни: жінка приєдналася до волонтерського руху і взялася за пензель, щоб допомогти збирати кошти для захисників.
Першими роботами стали розписані гільзи та тубуси — на той момент арт-зброя лише починала набувати популярності. Майстриня виставляла їх на ярмарках і волонтерських розіграшах, а зібрані кошти передавала ЗСУ.
"Розпис арт-зброї — це таке нове направлення, яке набуло популярності. Воно з'явилося під час війни і це дійсно мистецтво, тому що там і петриківський розпис роблять, і прямо цілі картини. Це популяризація української культури. Мені приємно, що я маю хоч якусь дотичність до цього. плюс велика перевага в тому, що це допомагає збирати гроші нашим хлопцям", — зазначила Ксенія.
На одну велику гільзу з деталізованим розписом майстриня витрачає до місяця роботи. Теми підказує інтернет та власна фантазія: квіткові мотиви, жіночі образи, народні орнаменти. Серед робіт є й крило від шахеда, яке на прохання військових Ксенія розмалювала із зображенням світанку та патріотичним написом.
Мотанки — оберіг і символ України
Паралельно з гільзами Ксенія освоїла виготовлення традиційних ляльок-мотанок. Спочатку — для волонтерських розіграшів, щоб урізноманітнити збори. Але поступово це переросло у серйозне захоплення з вивченням символіки та технологій намотки.
"Мотанки взагалі мають дуже великий сакральний зміст. Кожен колір має своє особливе значення. Це дуже потужний оберіг для дому. І цікавитись цим я почала свідомо, вивчати різні види намотки. Є різні технології намотування", — розповіла жінка.
Процес намотування має супроводжуватися позитивними думками — лише тоді лялька, за словами майстрині, справді стає оберегом. Характерна риса мотанки — відсутність обличчя, додала вона:
"Якщо лялька з обличчям, то вона може на себе прийняти зло чи порчу. А оцей хрест на обличчі оберігає. Тому мотанка стає оберегом і для дому, і для людини. Якщо це ще зроблено з добрими намірами та у хорошому настрої, з якимись позитивними посилами, то це захищатиме ще краще".
Збори для захисників
Роботи Ксенії неодноразово ставали інструментом цільових зборів. Один з найбільш важливих — збір на "старлінки" для 17-го прикордонного загону імені полковника Олександра Жуковського. За словами майстрині, вони організували його разом із громадською організацією "Південноукраїнський рух ветеранів та волонтерів "Вулик".
Вона також зазначила, що збори після новорічних свят йшли повільно. Тоді Ксенія за дві ночі виготовила ляльку-мотанку, яку виставили на розіграш. Завдяки цьому вдалося швидко зібрати потрібну суму, придбати необхідне обладнання та відправити його на передову.
"В перший же день вони допомогли врятувати дуже багато людей. Завдяки цим "старлінкам" була вчасно передана інформація, що є поранені. Хлопці встигли їх вивезти. Якщо не було б зв’язку, то вони могли б їх втратити", — підкреслила жінка.
Українська культура за кордоном
Роботи майстрині виходять далеко за межі міста. Три ляльки-мотанки вирушили до Швейцарії разом із волонтерами, які вже кілька років допомагають Україні та возять гуманітарну допомогу до Харкова, Одеси, Херсона та Миколаєва. Туди ж поїхали дві розписані гільзи.
"Хлопці побачили в інстаграмі фотографії мотанок, списалися зі мною. Вони дуже хотіли білу, червону та чорну гаму. Це народні кольори, традиційні кольори вишиванки. У цій гамі я зробила три ляльки, які поїхали у Швейцарію. Я дуже сподіваюся, що наша українська культура буде розповсюджуватися за кордоном і привертатиме увагу та інтерес", — прокоментувала Ксенія.
Вона додала, що кожен колір несе символічне значення. Білий символізує небо та чистоту, червоний — любов, а чорний — землю, силу та родючість.
"Робимо все можливе, щоб наблизити перемогу"
Ксенія також розповіла, що війна кардинально змінила її коло спілкування. За її словами, вона перестала спілкуватися з багатьма через різні політичні погляди. Натомість у її житті з’явилися волонтери — однодумці зі спільною метою.
"Нас завжди життя зводить з тими людьми, які з тобою на одній хвилі. У нас дійсно спільна мета — це допомога хлопцям. Працюємо, намагаємося, робимо все можливе, щоб наблизити нашу перемогу", — зазначила вона.
Наразі більшість своїх мотанок майстриня віддає на аукціони. Також виготовляєу якості подарунків на замовлення. За її словами, у кожній ляльці вона намагається відтворити характер і кольорову гаму людини, для якої її робить.
"Завжди намагаюся повністю перейняти колір волосся, характер, кольорову гаму і характер людини. Ці ляльки знаходять своїх господарів, і сподіваюся, що вони їм принесуть багато добра, щастя і будуть оберігати", — резюмувала Ксенія.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
