Перейти до основного змісту
"Військові ми за порогом, а вдома звичайні батьки": історія родини прикордонників з Одещини

"Військові ми за порогом, а вдома звичайні батьки": історія родини прикордонників з Одещини

У селі Новосамарка Окнянської громади на Одещині живе родина Ткачуків. Наталя та Ігор понад 30 років разом. Обоє служать у Державній прикордонній службі України. Їхній старший син Денис також став прикордонником, а донька планує пов’язати життя з військовою службою.

Про знайомство

Наталя та Ігор познайомилися, коли їй було 15 років, а йому 19. Він тоді приїхав у відпустку з армії.

"Ми познайомились, коли я була у старших класах. Ігор приїхав у відпустку з армії. З того часу ми разом", — сказала Наталя Ткачук.
"Військові ми за порогом, а вдома звичайні батьки": історія родини прикордонників з Одещини
Наталя та Ігор Ткачуки подружжя прикордонників. Сімейний архів Ткачуків

Ігор розповів, що після повернення зі строкової служби зрозумів, що хоче бути поруч із Наталею.

"Ми почали листуватися. А коли я повернувся з армії, подивилися одне одному в очі, і я зрозумів, що ми маємо бути разом", — розповів Ігор Ткачук.

У 2025 році подружжя відзначило 30 років шлюбу.

Про весілля

Весілля Ткачуки зіграли 11 листопада 1995 року в Новосамарці. Наталя згадує, що того дня вже випав сніг.

"Хотіли їхати до розпису на машинах, але мама сказала, що у нас ідуть пішки. Стояли два джипи, а ми йшли пішки, щоб усе село бачило. Бо весілля в селі — це подія", — згадує жінка.
"Військові ми за порогом, а вдома звичайні батьки": історія родини прикордонників з Одещини
Наталя та Ігор Ткачуки подружжя прикордонників. Суспільне Одеса

За словами Ігоря, попри складні 90-ті, весілля було великим.

"Батьки зробили нам весілля майже на 200 людей. Тоді були відключення світла, музиканти переходили з апаратури на трубу, барабан, саксофон. Але було весело", — розповів він.

Про службу

Ігор Ткачук понад 30 років служить у прикордонній службі. Починав на пункті пропуску.

"Коли прийшов у прикордонну службу, мене запитали, ким хочу бути. Я сказав, що бачу себе на пункті пропуску. Починав зі шлагбаума, потім був огляд, перевірка паспортних документів, став старшим зміни. Служба цікава, це постійний розвиток, навчання, обмін досвідом", — сказав Ігор.
"Військові ми за порогом, а вдома звичайні батьки": історія родини прикордонників з Одещини
Ігор Ткачук під час несення служби у прикордонному підрозділ. Сімейний архів Ткачуків

Наталя Ткачук у прикордонниках шість років. Каже, давно хотіла служити, але чекала, поки підростуть діти.

"Троє дітей були маленькі, тому не виходило. А коли підросли, вирішила. Не пожалкувала. Спочатку хвилювалася, коли запропонували йти на зв’язок. Усе гуде, шумить. Думала: Боже, що я там буду робити. Але звикла. Мабуть, це моє", — розповіла Наталя.
"Військові ми за порогом, а вдома звичайні батьки": історія родини прикордонників з Одещини
Наталя Ткачук поєднує службу, родину та турботу про дітей і онуків. Суспільне Одеса

Про дітей

У подружжя троє дітей. Старший син Денис Ткачук служить у 26 прикордонному загоні. Він має звання капітана та є міжнародним майстром спорту з джиу-джитсу.

"Денис вчився на юриста, паралельно закінчив військову кафедру. Коли почалася війна, сказав, що його друзі йдуть служити, і він теж хоче. Я запитав, куди саме. Він посміхнувся і сказав: у прикордонники", — розповів Ігор.
"Військові ми за порогом, а вдома звичайні батьки": історія родини прикордонників з Одещини
Ігор та Руслан Ткачуки. Батько і син проходять службу у Державній прикордонній службі України. Сімейний архів Ткачуків

За словами батьків, Денис має багато спортивних нагород з українських та міжнародних змагань.

"Він займається джиу-джитсу і бойовим самбо. У нього багато медалей: золото, срібло, бронза. Ми збираємо їх, але коробку вже важко підняти", — сказав Ігор.
"Військові ми за порогом, а вдома звичайні батьки": історія родини прикордонників з Одещини
Денис Ткачук під час спортивних змагань. Він є міжнародним майстром спорту та прикордонником. Сімейний архів Ткачуків

Донька Ткачуків також планує пов’язати життя з військовою службою.

"Вона вчилася на юриста, міжнародне право, а потім сказала, що теж буде закінчувати військову кафедру. Для нас це було трохи несподівано, але ми дітям даємо вибір", — розповіла Наталя.

Про війну і переживання за дітей

Наталя каже, що під час повномасштабної війни найбільше хвилюється за дітей.

"Вони в Одесі, там постійні тривоги. Телефонуєш, а вони кажуть: ми спустилися в підвал, бо дрони літають. Постійно в напрузі, постійно в тривозі. Але зараз, мабуть, усі так", — сказала жінка.
"Військові ми за порогом, а вдома звичайні батьки": історія родини прикордонників з Одещини
Подружжя Наталя та Ігор Ткачуки разом із дітьми. Сімейний архів Ткачуків

Ігор додав, що батьки можуть лише підтримувати вибір дітей.

"Кожен обирає свій шлях сам. Кожен хоче набити свої синці й робити те, що вважає правильним", — сказав він.

Про родину

Попри службу, вдома Ткачуки намагаються залишати військовий порядок за порогом.

"Військові ми за порогом, а вдома ми звичайні батьки, дідусь і бабуся. У сім’ї повинна панувати любов, злагода і мир", — сказав Ігор.
"Військові ми за порогом, а вдома звичайні батьки": історія родини прикордонників з Одещини
Подружжя Наталя та Ігор Ткачуки разом із дітьми. Сімейний архів Ткачуків

У вільний час подружжя займається садом та вирощує квіти. Для онуки у дворі облаштували ігрову зону з будиночком, пісочницею та гойдалкою.

"Вона приїздить до нас і знає, що там її територія. Більшого щастя, ніж діти й онуки, мабуть, немає", — сказала Наталя.

Про мрії після перемоги

Після перемоги родина хоче частіше збиратися разом, подорожувати та жити без тривог.

"Дуже хочеться, щоб був мир. Щоб ми могли частіше зустрічатися, подорожувати, жити й радіти", — сказала Наталя Ткачук.
"Військові ми за порогом, а вдома звичайні батьки": історія родини прикордонників з Одещини
Наталя та Ігор Ткачуки подружжя прикордонників. Суспільне Одеса

Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області

Топ дня
Вибір редакції
На початок