Військовослужбовець Державної прикордонної служби Віталій Баркар із Подільська до повномасштабного вторгнення працював ведучим і співаком. Нині він служить на кордоні, відповідає за побратимів і водночас не полишає музику — каже, співає навіть під час служби.
Про перехід із сцени до війська, службу та побут прикордонників, а також музику на війні Віталій Баркар розповів Суспільному.
Від культурної роботи до військової служби
Віталію, розкажіть про себе. Чим ви займалися до служби?
Я з Подільська. До служби працював у відділі культури та туризму Куяльницької сільської ради. Ми організовували концерти, фестивалі, благодійні заходи та ярмарки.
Як прийшли до рішення піти служити?
Ми часто виступали для військових і долучалися до спільних заходів, тому я бачив їхню роботу, ставлення до справи та внутрішню зібраність. З часом я зрозумів, що хочу змінити своє життя і бути корисним по-іншому, тому вирішив піти до прикордонного загону.
Які враження у вас залишилися від навчання перед службою?
Я давно мріяв бути в лісі, на природі, займатися спортом. І все це фактично поєдналося в одному місці. Це були дуже насичені дні: нові знайомства, друзі, побратими, а також багато корисної інформації і практичних навичок, які допомогли зрозуміти суть служби.
Які завдання ви виконуєте у складі підрозділу зараз?
Військова служба багатогранна і охоплює різні напрями. Я виконую завдання як на кордоні, так і в складі мобільних вогневих груп. Також несемо службу на контрольних постах.
Як ви для себе визначаєте відповідальність за охорону державного кордону?
У воєнний час ти інакше сприймаєш цю роботу. Як військовий, маєш бути максимально зібраним, відповідальним і постійно готовим до виконання завдань.
"Важливо, щоб їжа нагадувала дім": кухарська справа у війську
Ви працюєте на кухні для прикордонників. Як опинилися у цій ролі і що для вас означає готувати для побратимів?
Це пов’язано з моєю першою професією — я кухар. Маю досвід роботи на великих об’єктах, у санаторіях, де готував для великої кількості людей. Тому мені запропонували саме цю посаду.
У нас є затверджене меню, якого дотримуємося, але завжди намагаємося додати щось, щоб порадувати хлопців. Для мене важливо, щоб їжа нагадувала дім — була простою, домашньою і смачною, як у родинному к
Що найбільше любите готувати для військових?
Найбільше люблю готувати борщ — український традиційний із пампушками. Він асоціюється з домом, і завжди просять ще добавку.
Кажуть, ви готуєте з піснею. Чи справді це так і що найчастіше звучить на кухні?
Співати я справді люблю. У тривогу, з перших днів війни, у мене часто звучить гімн України. А загалом — українські пісні: веселі, позитивні. Побратими іноді просять: "Заспівай щось, ми тобі допоможемо", і підспівують.
Музика дуже допомагає зняти напругу. У будь-якій ситуації вона підтримує настрій. Ми намагаємося більше говорити про хороше і тримати внутрішній баланс.
Професійний досвід у сфері культури до служби
До служби ви працювали в будинку культури. Яким було ваше життя тоді і чи не бракує вам того періоду зараз?
Будні були дуже насиченими. Ми брали участь у фестивалях, концертах, підтримували культурний фронт Подільщини, займалися благодійними виступами та організаційною роботою у сфері культури. Це була багатогранна діяльність, яка приносила задоволення, бо ти розумів, що робиш важливу справу.
Я також був ведучим свят, співав на весіллях і днях народженнях — це було активне, живе життя: удень концерти, увечері події. Звичайно, трохи не вистачає музики зараз, але це компенсується тим, що я займаюся справою, яка важлива в нинішній час.
Чи змінилося ваше сприйняття музики після початку служби?
З початку повномасштабного вторгнення дуже пам’ятаю, як ми з мамою в Одесі тихо співали гімн України — це був дуже емоційний момент.
Зараз більше слухаю українську музику, особливо народну. Вона для мене стала заспокійливою — як своєрідна колискова сьогодення.
Які пісні є для вас найближчими зараз?
Мабуть, це "Ніч яка місячна" і "Рідна мати моя".
Рік служби: досвід, зміни та сприйняття війська
Що стало для вас головним уроком цього року служби?
Головний урок — це відчуття, що треба жити тут і зараз. У військовому колективі я переконався, що люди професійні. Кожен виконує свою роль, і всі доповнюють одне одного.
Про що ви найчастіше думаєте під час служби — у наряді, на кухні чи під час творчості
Якщо йду в наряд, думаю лише про відповідальність, адже йдеться про безпеку людей.
Коли співаю — намагаюся не думати про погане, залишаю тільки позитивні емоції. А коли готую їжу, зазвичай також співаю — хочеться додати трохи настрою і для себе, і для колег.
Як би ви описали цей рік служби?
Якщо описати трьома словами — це нова реальність світу. Служба — це не тільки окопи чи зброя. Це набагато ширше: можливість знайти своє місце, бути корисним і робити важливу справу в різних напрямках. Тепер моя сцена — кордон.
Що б ви хотіли сказати побратимам і яким бачите свій перший виступ після перемоги?
Побратимам хочу сказати: тримайтеся. Я з вами, а ви зі мною.
Свій перший виступ після перемоги я ще не уявляю, але відчуваю, що це буде щось особливе. Можливо, це буде велике шоу, яке почнеться несподівано.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
