Мексиканець Крістіан Еррера Агіла приїхав до України після початку повномасштабного вторгнення і вже понад два роки служить у ЗСУ. Він не мав військового досвіду, але вирішив долучитися до боротьби за свободу країни. Свою історію чоловік розповів Суспільному.
Крістіан Еррера Агіла родом із мексиканського міста Пуерто-де-Веракрус. До війни працював у сфері обслуговування та охоронцем і ніколи не проходив військової підготовки. В Україну приїхав 13 грудня 2023 року — першим містом стала Одеса, яка нагадала йому рідний портовий дім.
Крістіан розповів, що рішення змінити життя прийняв після новин про російське вторгнення:
"Моя історія у Мексиці досить складна. Я ніколи не був щасливим там. Відчував, що не можу знайти сенсу життя. Але тут, в Україні, я знайшов мету і почуття приналежності, яких у мене не було у власній країні".
Шлях до України
Шлях до України виявився непростим, згадує Крістіан. Щоб отримати візу, чоловік "застряг" у Польщі на місяць. Посольство вимагало спілкування українською, польською або англійською — жодною з яких він не володів. Крістіан шукав адвоката, перекладача, писав пости у соцмережах.
Там він познайомився з одеситкою Анною Калантерною — вона і стала його "хрещеною матір'ю". Анна зв'язалась з його адвокатом, підготувала документи й знайшла перекладача у Польщі. Після цього Крістіан нарешті отримав візу.
"Ми дуже дивно познайомилися. Він багато писав про Україну, як нас потрібно підтримувати, що хоче вступити до ЗСУ. Було таке відчуття, що він тут жив. Ми навіть жартували, що він у минулому житті був українським козаком", — розповіла Анна.
Назву "хрещена мати" вона придумала випадково — щоб пояснити адвокату, ким вона є для Крістіана. Так і залишилось.
З волонтера — у піхоту
Після приїзду до Одеси Крістіан спочатку долучився до волонтерської діяльності. Згодом, як і планував, вступив до лав ЗСУ і почав проходити військову підготовку.
Командир іноземного небойового підрозділу, який займався його вербуванням, каже, що Крістіан одразу вирізнявся мотивацією. За його словами, на відміну від деяких іноземців, він не шукав матеріальної вигоди:
"Є певний прошарок людей, які приїжджають воювати через фінансові труднощі. Він — абсолютна протилежність. У Крістіана справжні альтруїстичні наміри. Він приїхав саме допомогти Україні, і це було видно з першого дня".
Без жодної попередньої військової підготовки Крістіан пройшов курс піхотинця. Зараз планує стати артилеристом. На Донбасі вже побував у дванадцяти місіях.
"Кожен іноземець, який приїжджає в Україну, робить це зі своїх причин. Хтось заради грошей, хтось — щоб отримати досвід. Але всі повинні розуміти, що це війна, а не гра. Це життя в небезпеці, і до цього потрібно бути готовим", — зазначив чоловік.
Під час однієї з місій росіяни знищили позицію підрозділу танком. Крістіан — один із небагатьох, хто вижив. Отримав травму руки, пройшов реабілітацію та згодом повернувся до служби
Нещодавно Крістіан втратив друга — тайванця, одного з перших іноземців, які приїхали воювати за Україну. Попрощатись із побратимом він приїздив на Майдан у Києві:
"Він став моїм другом і, можна сказати, врятував мені життя. На жаль, він загинув у бою".
13 татуювань про Україну
На початку служби Крістіан зробив 13 татуювань на українську тематику. Перше — мапа України з датою приїзду. Є також написи "Мрію" і "Воля", тризуб і слоган "Мексиканець в Україні". Поруч — символи Мексики: Сонце Майя.
"Мені дуже подобається тризуб і слово "воля". Я дуже добре розумію це слово — бо саме так я почувався, коли приїхав до України. І хоча ця країна охоплена війною — я відчував себе тут вільним", — пояснює він.
Повертатись до Мексики Крістіан не планує. Каже, хоче залишитись в Україні, створити сім'ю і назавжди пов'язати з нею своє життя. Вдома на нього чекають мати, брат і сестра — і, за його словами, вони поставились до його рішення з розумінням.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
