Близько двох років пес Сармат проживав на прив'язі біля одного з будинків в Овідіополі. Його власник Максим Кім долучився до лав ЗСУ, а інша частина родини — виїхала за кордон. 11 жовтня 2024 року військовослужбовець загинув, а собаці почали шукати прихисток.
Директорка Національного природного парку "Тузлівські лимани" Ірина Вихристюк спочатку допомагала у пошуку родини для Сармата, а згодом забрала його додому. Нині пес проживає разом з нею та має роботу — патрулює територію Національного парку. Історією Сармата Ірина поділилася з Суспільним.
"Є побоювання, що його так ніхто і не візьме"
Про собаку, який залишився без господаря, Ірина Вихристюк дізналася з соціальних мереж, де для нього саме шукали родину. Вона розповіла, що їй стало дуже шкода Сармата, хотілося чимось допомогти. Тоді директорка Національного парку поширювала інформацію про нього й переймалася майбутнею долею.
За допомогою зооволонтерів Сармату вдалося знайти родину на перетримку, проте всього на два тижні. Ірина зазначила, що за цей період йому або мали знайти постійну домівку, або, ймовірно, приспати.
"Я зателефонувала жінці, яка ним опікувалася, і запитала, чи є вже претенденти, чи телефонували їй. Вона сказала, що немає, і є побоювання, що його так ніхто і не візьме. Два тижні вже закінчувалися. Я була в Одесі, тож ухвалила швидке рішення, що поїду додому, в Татарбунари, через Овідіополь. Якщо він буде там, я його просто заберу", — додала вона.
"Ми з ним чудово проїхали додому"
Військовослужбовець Максим Кім, який був першим власником Сармата, загинув 11 жовтня 2024 року. Вже 5 листопада того ж року Ірина забрала песика до себе. Вона згадує, що всю ніч напередодні не могла заснути, оскільки переймалася, чи зможе знайти підхід до вже дорослої собаки.
"Коли я приїхала і побачила тварину, запропонувала йому зайти в машину. Він сів, і ми з ним чудово проїхали додому", — розповіла Ірина.
За словами Вихристюк, Сармату знадобився один день, щоб звикнути до нового дому. Вона поділилася, що показала йому будинок, показала місце, де він може спати, але він все одно плакав усю ніч. Декілька наступних днів собака оглядав територію.
"Він плакав тільки одну ніч. Потім вже мені було весело, тому що він освоївся. Перше, що мені довелося зробити — це, де тільки можна, попіднімати всі паркани. Тому що він почав брати таку висоту, що я не могла собі уявити. Ще курей у сусідів ганяв. Він почав кругом ходити, тікати на вулицю, йому було все цікаво дослідити", — поділилася директорка Національного парку.
"У нього зараз інше життя"
Нині Сармат "працює" на території Національного природного парку "Тузлівські лимани" — супроводжує працівників та патрулює узбережжя. Ірина Вихристюк зазначила, що він є дуже хорошим охоронцем та стає у нагоді, наприклад, при рейдових виїздах для вилучення незаконних знарядь лову. Також, за її словами, він часто проводить час разом з нею в офісі Національного парку.
"У нього багато друзів, колег, він як працівник парку у нас. Реалізував себе хлопець, у нього зараз інше життя. Я думаю, що він задоволений цим життям", — додала Вихристюк.
Похід на могилу до загиблого власника
Ірина розповіла, що вирішила відвезти Сармата на могилу до першого власника — Максима Кіма. Таким чином, за її словами, собака мав його відпустити, а Максим побачити, що його улюбленець в надійних руках.
"Я вірю в те, що душа Максима спокійна, що його друг продовжив життя на цій землі. Що у нього є не тільки я, а ціла родина і робочий колектив", — додала вона.
Також Вихристюк зазначила, що разом з Сарматом завжди зустрічає військовослужбовців, яких привозять у Татарбунари на щиті попрощатися.
"Сармат виконує весь церемоніал і те, що роблять працівники парку. Він знає, ми завжди згадуємо його Максима", — сказала Ірина.
"Він не гавкає, не кричить, він плаче"
Зараз, за словами Ірини Вихристюк, Сармат вже повністю освоївся та є повноцінним членом родини. Проте через пережитий досвід самостійного проживання на прив’язі, на думку директорки Нацпарку, він ,ймовірно, отримав травму. Вона розповіла, що той боїться залишатися наодинці.
"Коли я йду, він не гавкає, не кричить — він плаче, він просто плаче. Скоріше за все, через пережитий стрес і особливості характера в нього зараз постійно є підв'язка, що люди йдуть і можуть не повернутися", — поділилася Ірина.
"Ви отримаєте навзаєм набагато більше"
Директорка Національного природного парку "Тузлівські лимани" та власниця Сармата Ірина Вихристюк закликала людей не боятися допомагати тваринам та дарувати їм прихисток у себе вдома.
"Якщо б кожен, хто має таку можливість, взяв би одну-дві тварини додому, їм це повернеться обов'язково добром від таких божих створінь. Стільки є знедолених, яким ви можете просто дати частинку любові. І повірте, ви отримаєте навзаєм набагато більше", — додала вона.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
