Оперативне командування "Південь" відзначає 11 річницю з дня створення під сучасною назвою. Про цілі на 2026 рік, зміну поколінь серед командувачів, ситуацію на фронті та про процес мобілізації в ексклюзивному інтерв’ю Суспільному розповів т.в.о. начальника управління комунікацій ОК "Південь", офіцер ЗСУ Сергій Цехоцький.
П’ять областей та Крим: зона відповідальності ОК "Південь"
Сьогодні оперативне командування забезпечує оборону Вінницької, Кіровоградської, Одеської, Херсонської та Миколаївської областей. Також до зони відповідальності входить тимчасово окупований Крим. За словами Сергія Цехоцького, попри сучасну назву, історія військового об’єднання сягає 1862 року, коли козацькі полки були сформовані у військовий округ.
Коментуючи ключові завдання, що стоять перед оперативним командуванням у 2026 році, офіцер зазначив, що пріоритети залишаються незмінними:
"Головна мета на 2026 залишається — звільнити нашу землю від ворога, а потім максимально унеможливити наміри ворога в подальшому здійснювати такі агресивні дії в сторону України", — наголошує Цехоцький.
Генерали нового покоління: досвід війни
Журналісти звернули увагу на зміни у керівництві ОК "Південь". Зокрема, командувач Михайло Сидоренко пройшов шлях від управління бригадою до генеральських погонів у віці до 40 років. Сергій Цехоцький, який особисто знайомий з генералом ще з часів до спільної служби, зазначає: на такі посади призначають людей з винятковими здібностями, які вміють працювати в умовах постійного дефіциту ресурсів.
"Виросла велика команда, і генерал-майор Сидоренко відноситься до тих командирів, чий стиль та методи керівництва мене вразили ще під час знайомства. Людина повинна мати певні навички, щоб управляти таким великим військовим з’єднанням. Це важка цілодобова праця, що потребує контролю за діями та прийняття надважливих рішень у режимі реального часу", — зазначає офіцер.
За словами Цехоцького, сучасна війна, що триває вже 12 років, сформувала нове покоління командирів. У таких умовах біологічний вік відходить на другий план, поступаючись витривалості та вмінню діяти "на випередження".
Оборона важливіша за благоустрій
Рішення Одеської міської ради виділити понад 500 мільйонів гривень на ЗСУ у 2026 році Цехоцький називає правильним і своєчасним. Офіцер наголошує: ці кошти мають працювати на підсилення спроможностей військових підрозділів, зокрема на захист техніки від дронів та розвиток засобів ППО.
Спікер застерігає громади від помилок, які він спостерігав у прифронтових районах сходу.
"Ми бачили, як ворог просувався населеними пунктами Донецької області. Фронт був за 30–50 кілометрів, а гроші витрачали на клумби та квіти. Це чудово, але краще б тоді будували та бетонували бліндажі, укріплювали сполучення між позиціями. Це було б набагато корисніше для всієї країни", — пригадує Цехоцький.
За його словами, хоча постійне коло волонтерів та бізнесменів залишається надійним тилом, армія все ще відчуває брак ресурсів. Сьогодні найбільша потреба — у захисті позицій та техніки від FPV-дронів: від металевих листів і сіток до колючого дроту.
Ресурси ворога на Півдні: сил для форсування Дніпра немає
Сергій Цехоцький запевняє: попри постійні обстріли та напруженість, наразі у росіян немає ресурсу для масштабного наступу на Херсонщину чи Миколаївщину. Основні зусилля армія РФ зосереджує на Донеччині та Луганщині, намагаючись захопити ці регіони, аби потім оголосити про нібито "досягнення цілей" війни.
"Піхотою пройти річку Дніпро і знову спробувати вдертися в Херсон, Миколаївщину і так далі — наразі в них таких сил немає", — підкреслює офіцер.
Водночас він зазначає, що російська армія намагається копіювати українські технологічні рішення та масштабувати їх, але через тоталітарні методи управління це веде агресора у стратегічний глухий кут.
Офіцер також порівняв умови перебування окупантів в українському полоні із "джек-потом", оскільки Україна дотримується міжнародних гуманітарних норм. Натомість ставлення до українських захисників на території РФ Цехоцький називає таким, що виходить за будь-які межі людяності.
Мобілізація та "бусифікація": позиція Сергія Цехоцького
Відповідаючи на запитання про труднощі мобілізації, Цехоцький зауважив, що негативне сприйняття часто підігрівається російською пропагандою. Він наголосив, що армії потрібні не лише штурмовики, а й інженери, діловоди та оператори наземних роботизованих комплексів (НРК), які вже зараз евакуюють поранених без ризику для життя медиків.
"Я навіть уявити собі не можу, що я буду йти по вулиці, мене зупинили працівники ТЦК, скажуть: "документи", а я буду хапатись за дерево і триматися, щоб мене не посадили в машину. Ну якась дикість. Армія — це дзеркало суспільства. Яке суспільство, така і армія", — вважає Цехоцький.
Історичні операції: від оборони Одеси до звільнення Херсона
Підбиваючи підсумки, офіцер ЗСУ нагадав про ключові етапи спротиву на початку повномасштабного вторгнення. Зокрема, силам командування у 2022 році вдалося зірвати плани армії РФ щодо висадки морського десанту в Одесі та спроби оточити Південь через вихід на Придністров’я. Також під егідою ОК "Південь" планували та координували операцію на острові Зміїний.
Особливе місце в історії підрозділу посідає деокупація Херсона. Сергій Цехоцький згадує реакцію місцевих жителів та особисті свідчення тих, хто перебував в окупації.
"Ми бачили цих щасливих людей, діти бігали з прапорами. Мені особисто жінка передала конверт з віршем, написаним під час окупації, та срібний хрестик — ми зберігаємо це досі", — розповідає він.
Завершуючи розмову, Цехоцький зазначив, що українські війська мають потенціал для виконання поставлених завдань, попри економічні ресурси РФ.
"Ми здатні перемогти. Нам треба не зламатися зараз, дожати їх. І ми вже на цьому шляху дуже близько", — резюмував офіцер.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
