На Одещині зростає кількість іноземців, які попри війну відкривають власний бізнес або активно долучаються до життя регіону. Такі дані у серпні 2025 року опублікували на платформі Опендатабот. Область увійшла до трійки регіонів України за кількістю бізнесів, заснованих іноземцями, та залишається серед лідерів за відвідуваністю. Один із тих, хто вирішив залишитися в Одесі назавжди, — британець Том Ванг. Чому — він розповів Суспільному.
Від буденності до місії
Том — уродженець Лондона. За освітою інформатик, закінчив Кембридзький університет, до приїзду до України працював у місті Лідс, в Західному Йоркширі, аналітиком з розвитку екіпажу авіакомпанії Jet2. За його словами, в Британії життя було спокійним, але без особливого сенсу.
"Я ходив на роботу, робив якісь графіки, розрахунки. Жив, як усі — нормально. Але мені хотілося мати мету, аби озирнутися через двадцять років і відчути, що я щось змінив", — згадав він.
Це стало стимулом після початку російського вторгнення відвідати Україну як волонтер. У Львові Том плів камуфляжні сітки в центрі "Біля Порохової", відвідав Київ і Тернопіль. У 2024 році вперше приїхав до Одеси.
"Тут багато англомовних клубів, де люди збираються, спілкуються. Мені запропонували провести один з заходів; це стало першим кроком до рішення залишитись", — розповів Том.
Спершу він планував працювати онлайн, але потім довідався, що у місцевій школі шукають носіїв англійської для занять з учнями. Том звернувся туди, отримав роботу і дозвіл на проживання.
Маленькі кроки на шляху до змін
"Чи змінилось моє життя радикально? Не сказав би. Хіба що, в Лідсі я здебільшого їв смажену курку, а в Одесі перейшов на шаурму", — пожартував британець.
Водночас він визнав, що війна відчувається постійно: відключення світла, повітряні тривоги, комендантська година. Однак, на слова Тома, коли постійно живеш у місті, то бачиш не лише красиві вулиці і хороші ресторани, але й негативні аспекти.
"Люди в Одесі іноді бувають грубими, байдужими набагато більше, ніж я спостерігав тут в інших містах. Буває, дехто висміює україномовних жителів; для мене це шокуючий досвід. Я схильний вбачати в цьому негативні наслідки російського впливу. Навіть зараз, після Євромайдану, анексії Криму і вторгнення на Донбас в Одесі дуже багато проросійських настроїв", — поділився Том.
Водночас він відзначив і тенденцію до позитивних змін.
"Вулиці перейменовують, прибирають пам’ятники Пушкіну. Це символічні, але потрібні кроки. Одеса очищається від імперського минулого, зцілюється. Я зустрів багато українців, які щиро пишаються своєю ідентичністю. Вони талановиті, працьовиті, і в них є віра. Це надихає мене залишатися", — додав він.
Окрім роботи в школі, Том бере участь у волонтерських та освітніх ініціативах, відвідує розважальні і культурні заходи. А ще допомагає іноземцям, які хочуть оселитися або почати бізнес в Україні, адже на початках вони часто не знають, з чого почати, до кого звернутися.
"В Британії я ніколи не розумів, що таке справжній професійний нетворкінг. Тут — це щоденна практика. Люди допомагають одне одному не заради зиску, а тому що щиро хочуть цього", — поділився Том.
"Залишаюся, бо вірю в це місто"
"Одеса — головне портове місто країни, у неї велике майбутнє. Війна закінчиться, почнеться етап відновлення, і Одеса має всі шанси стати справжньою прикрасою на мапі України. Я хочу бути частиною цього", — пояснив він.
Британець зізнався, що часто думає про те, чому саме тут почувається як удома. Причину вбачає у натхненні, яке транслюють українці своєю стійкістю і прагненням до перемоги.
"Тут усе справжнє. Є труднощі, є біль, але є й любов до життя, якої я не бачив ніде більше. Я залишаюся, бо бачу, як Одеса щодня змінюється. Вона вже не та, що була навіть минулоріч. Я вірю в неї, і хочу вірити, що мій маленький внесок допомагає їй стати кращою", — резюмував Том.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
