Від початку повномасштабного вторгнення на Одещині понад 200 разів людей діставали живими з-під завалів після російських атак. Лише за останній рік зафіксовано понад 40 таких випадків, повідомили Суспільному у ДСНС області.
Що робити, якщо ви опинилися під руїнами власного будинку? Як діяти, щоб вас знайшли? І які помилки найчастіше допускають родичі? У цьому матеріалі — практичні поради фахівців, які можуть врятувати життя.
У перші хвилини: самодопомога
Після обвалу важливо не панікувати, а швидко зорієнтуватися. Юрій Потапчук, лікар медицини невідкладних станів та інструктор SAR, радить насамперед подбати про себе.
"Перше, що треба зробити — оглянути себе та надати самодопомогу. Друге — оглянути місце, де ви перебуваєте", — каже Потапчук.
Особливу увагу слід звернути на наявність кровотеч.
"Під завалами, коли ми не можемо нормально рухатись та оглянути себе повною мірою, критична навіть маленька кровотеча, яка не зупинена", — додав медик.
Чому укриття — єдиний надійний захист
Так зване правило "двох стін" — залишатися у ванній або в коридорі під час обстрілу — більше не рятує життя. Про це попереджають у ДСНС Одещини.
"Правило двох стін більше не працює. Так, воно може врятувати від якихось уламків, скла, але при прямому влучанні не врятує ні коридор, ні ванна. І ми вкотре хочемо оголосити, що ви маєте спускатись в укриття, як тільки почуєте сигнал повітряної тривоги", — каже пресофіцер ДСНС Одещини Олександр Колосюк.
Як працюють пошукові собаки
У перші години після атаки до роботи долучаються кінологи з пошуковими собаками. Вони здатні знаходити постраждалих навіть у повній темряві — орієнтуючись на запах тіла або дихання, розповів Віталій Черлат, кінолог-волонтер загону швидкого реагування:
"Ми вчимо собак шукати запах тіла людини, дихання людини. Більше намагаємося на запах тіла, тому що не завжди постраждалий може дихати", — зазначив кінолог.
Для пошуку живих та поранених собак навчають сигналізувати гавкотом. За словами кінолога, в кожної собаки — своя спеціалізація. Деякі працюють лише на пошук загиблих, інші — тільки на виявлення тих, хто вижив.
Як дати сигнал про себе
Кричати під завалами неефективно — це витрачає кисень і сили. Лікар Юрій Потапчук рекомендує використовувати альтернативні сигнали.
"Як дати про себе знати? Якщо ми бачимо трубу опалення і по ній гарно довго стукати — це буде ефективніше, ніж кричати. Також працює свисток. Якщо свистіти, більш вірогідно, що цей звук почують. І на це витрачається менше сил, менше кисню. Якщо є ліхтарик, можна ліхтарем підсвітити своє місце, свій поверх", — пояснює Потапчук.
Водночас, зазначає він, не можна використовувати запальнички або сірники:
"У жодному разі не користуємося запальничками, в жодному разі не користуємося сірниками... для вогню потрібен кисень. І ми отримуємо випалювання кисню".
Хвилина тиші та небезпека самостійного розбирання завалів
Під час пошуково-рятувальних робіт рятувальники навмисно зупиняють усю техніку, аби почути можливі сигнали з-під завалів.
"У наших рятувальників є така практика, що через певний час вони всі вимикають техніку та починається хвилина тиші", — каже Олександр Колосюк, пресофіцер ДСНС Одещини.
Він також застерігає родичів і сусідів постраждалих від самостійного розбирання уламків:
"Ми рекомендуємо не намагатися самостійно розібрати завали... Це може спричинити до більш тяжких наслідків".
Як можуть допомогти родичі
Пошукові роботи — зона підвищеної небезпеки. Тому найкраще, що можуть зробити рідні постраждалих — не заважати фахівцям і надати точну інформацію.
"Ні в якому разі не лізьте туди, де йдуть пошукові роботи, тому що тим самим ви відтягнете можливість знайти вашу ж близьку людину. Часто, втручаючись у роботу собак і кінологів — це може погіршити ситуацію. Коли заходять собаки в роботу, всі зупиняються. І найкращий варіант — коли всі відходять з місця пошуку, щоб не заважати собакам зайвими запахами", — зазначив Віталій Черлат, кінолог-волонтер загону швидкого реагування.
Натомість варто допомогти рятувальникам з ідентифікацією тих, хто міг залишитися під завалами, пояснює Юрій Потапчук.
"З рятувальниками можна пройти і сказати, що людина ймовірно знаходиться ось в тому місці, в тій квартирі. А ось наступна квартира порожня, бо сусіди спустилися в паркінг. Вони перевірять всі квартири, але спершу вони підуть туди, де з більшою ймовірністю є люди", — каже він.
Тривожна валіза: що обов’язково мати
У багатьох українців тривожна валіза вже зникла з-під дверей. Та фахівці наголошують — мати її напоготові досі критично важливо, особливо в умовах повітряної тривоги чи ризику повторних атак.
"Ми нагадуємо, що тривожна валіза — це той мінімальний набір речей, який ви берете із собою в укриття або під час евакуації. Але ми бачимо, що всі розслабились. Її або прибрали, або забули, або вона вже неактуальна. А це — небезпечно", — наголошує Юрій Потапчук.
Крім документів, грошей, води, ліхтарика, павербанку та базового одягу, в тривожній валізі обов’язково має бути аптечка, зібрана заздалегідь.
"Що має бути в аптечці? Насамперед — сучасний турнікет. І я підкреслюю: якісний, а не дешева копія з маркетплейсу. Має бути сертифікований і перевірений. Краще мати два: один — для тренувань. Його потрібно розпакувати, подивитися інструкцію, спробувати кілька разів накласти самому. Бо під час стресу руки тремтять, і без практики ви просто не згадаєте, як це робиться. Другий турнікет — це ваш основний, і він має залишатися в аптечці неушкодженим", — зазначив Юрій Потапчук.
Також, додав лікар та інструктор SAR, в аптечці мають бути:
- компресійний бандаж,
- кілька пар медичних рукавичок,
- пластир,
- індивідуальні ліки, які ви приймаєте щодня.
"Ідеально — пройти короткі курси з домедичної допомоги або хоча б переглянути інструктивне відео", — підкреслив Потапчук.
