Олег Бур'ян — звільнений з російського полону захисник Маріуполя та "Азовсталі" родом з міста Ізмаїл, що на Одещині. У неволі чоловік провів рік і дев'ять місяців. Після проходження реабілітації він залишив службу та повернувся у спорт. Наразі Олег займається тренерською роботою та патріотичним вихованням молоді. Історія чоловіка — у матеріалі Суспільного.
"Спочатку ніхто не вірив"
Повномасштабне вторгнення застало Олега у місті Маріуполь Донецької області. За словами чоловіка, на бойове чергування він заступив 15 грудня 2021 року. Вранці 24 лютого 2022 року його підрозділ прокинувся по бойовій тривозі.
"Це була четверта ранку, хлопці вийшли на бойове чергування. Пройшло десь 15-20 хвилин, прибіг старшина підрозділу і подав команду: "Рота, бойова тривога, виходимо шикуватися". Спочатку ніхто не вірив", — розповів Олег Бур'ян.
Оборону на блокпості біля Маріуполя військовослужбовці тримали вісім днів. Після цього змушені були відходити у саме місто. Там їхній підрозділ прикомандирували до батальйону "Азов", додав чоловік.
"На наш блокпост здійснювали напад ворожою технікою. Нас прикрили батальйон "Азов". І ми мали змогу відійти до міста Маріуполь. Там вже було прийняте рішення, що весь наш підрозділ буде прикомандирований до батальйону "Азов".
"За обмін ніхто нічого не казав"
15 квітня 2022 року підрозділ отримав наказ про перехід на завод "Азовсталь". Там захисники протрималися ще місяць до команди здатися в полон.
"Кабінет президента 15 травня 2022 року наказав здати завод "Азовсталь", з метою збереження життя військовослужбовців, яке було в пріоритеті. Заводу на той період часу, як такого, уже не було, одні руїни", — підкреслив Олег.
У російському полоні чоловік провів рік і дев'ять місяців. Обміняли його 3 січня 2024 року.
"За обмін ніхто нічого не казав. Нас вдвох з товаришем вивели, розділи повністю, наказали, щоб ми заплющили очі, показали рот. Подивились, що на нашому тілі немає синців і побоїв. Потім два дні нас перевіряли. Якщо на ранкових перевірках обов'язково б'ють, нас не били. Два дні нас не били. Усіх б'ють, нас двох не б'ють. Дуже підозріло було", — сказав Бур'ян.
Про обмін чоловік зрозумів вже на кордоні з Сумською областю, додав він. Тоді в їхній автобус зайшов військовослужбовець і звернувся до присутніх українською мовою:
"Нас завантажили в бус, повезли спочатку в Бєлгород, звідти автобусами до Сум. Там нам вже очі розв'язали. Зайшли хлопці в бус і сказали: "Слава Україні". Ми зрозуміли, що нас вже міняють".
Повернення до мирного життя
Після звільнення з полону Олег Бур'ян пройшов тривалу реабілітацію, включно з операціями на око та ноги. Він вийшов на службу, але через пів року прийняв рішення залишити армію. Наразі чоловік повернувся до спорту, займається тренерською діяльністю та патріотичним вихованням молоді.
"Я треную в Ізмаїлі, в Матросці й в Старій Некрасівці. Зараз готуємо кубок найсильніших кікбоксерів Бессарабії. Тільки нещодавно провели турнір по боксу, присвячений Збройним Силам України. Зараз буде турнір в пам'ять загиблих Героїв. На літо дуже багато заходів заплановано", — прокоментував Олег.
За його словами, патріотичне виховання у сучасних реаліях грає значну роль. Молодь має розуміти те, що відбувається, і бути патріотами своєї країни, зауважив чоловік:
"У час війни, коли гинуть хлопці, це дуже актуально. Ця молодь має розуміти, що переживають хлопці. Вони мають знати історію своєї держави, свого міста. Це дуже важливо. Молодь має бути вихована".
Звільнений з полону захисник спростовує поширені стереотипи щодо мотивації військових:
"Багато чую від інших людей: "Пішли за грошима". Це неправильне розуміння. Пішли за тим, щоб наші діти, батьки, рідні не бачили, що таке "русскій мір", що таке руїни. Міста перетворилися в руїни, щоб наші близькі цього не бачили. Ось за чим ідуть хлопці", — резюмував Олег Бур'ян.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
