В Одесі попрощалися зі старшим матросом Андрієм Сітявіним, який загинув 7 травня 2022 року поблизу острова Зміїний під час ракетного удару по катеру "Станіслав". Його тіло вдалося підняти з глибини лише у 2024 році після проведення ДНК-експертизи.
Катер Військово-Морських сил України "Станіслав" виконував бойове завдання зі звільнення острова Зміїний. 7 травня 2022 року судно потрапило під ракетний обстріл російських військ. Унаслідок удару катер затонув, а п’ятеро членів екіпажу, зокрема старший матрос Андрій Сітявін, зникли безвісти.
Андрій Сітявін був сиротою. Впродовж двох років його розшукували учасники громадської організації "Об’єднані морем", до якої увійшли родини загиблих з екіпажів двох катерів — "Станіслава" та патрульного катера "Слав’янськ".
Голова організації Олеся Ауліна пояснила, що проведення пошукової операції стало можливим завдяки спільним зусиллям усіх учасників.
"В 2024-му, командуванням вдалося провести операцію по зануренню до катеру і ретельного його обстеження. При ході цієї операції було виявлено одне тіло. Всі, скажімо так, предмети, які були поруч, в тому числі форма, документи, вказували на те, що це тіло Андрія Сітявіна. Так як тіло два роки пролежало у воді, на жаль, воно було дуже в поганому стані, тому результати ДНК-експертизи дуже сильно затягнулися, було дуже важко взяти матеріал для проведення цієї генетичної експертизи".
Встановити загиблого було складно ще й через відсутність близьких родичів. Командування провело додаткову роботу: шукали особисті речі, намагалися зв’язатися з тими, хто знав Андрія. Процедура ідентифікації тривала понад рік. Лише після остаточного збігу результатів експертизи особу моряка офіційно підтвердили.
Тетяна Шерішоріна, мати безвісти зниклого військового моряка Нікіти Шерішоріна, розповідає про Андрія Сітявіна як про дитину-сироту, яка не мала близьких родичів — його мати померла ще у 2017 році. У нього залишилися лише куми, які живуть у Миколаєві. Тетяна підкреслює, що Андрій був для родин загиблих моряків "спільною дитиною", за якою всі боліли і боролися, як за свого сина.
"Ми все ще шукаємо 15 хлопців. Ми шукали 16, нарешті нам вдалося хоча б одного знайти. Так, не так, як ми очікували, не так, як ми хотіли, але це також є результат. Чекаємо, шукаємо, сподіваємося, що нам щось вдасться", — додала Тетяна
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
