Лорд Майкл Ешкрофт, британський меценат і бізнесмен, продовжує активно підтримувати Україну попри тиск з боку Кремля. В ексклюзивному інтерв'ю для Суспільне Одеса в межах Black Sea Security Forum він поділився своїм баченням війни в Україні та міжнародної підтримки. Лорд також розповів про те, як український героїзм змінює сучасні війни, і чому важливо тиснути на партнерів.
Що стало для вас особистим поштовхом для початку підтримки України після початку вторгнення Росії?
Я відвідував Україну ще до повномасштабного вторгнення, і вперше я приїхав до країни як історик, коли я досліджував Кримську війну. У 2018 році українські військові запросили мене на передову побачити, як проходить війна з Росією. І з того часу, з 2018 року, я дуже щільно слідкую за тим, що відбувається в Україні і як розвиваються події. І після повномасштабного вторгнення, звісно, я намагаюся знайти шляхи, як особисто можу допомогти Україні, всіма засобами, які в мене є.
Чим саме для вас українська війна відрізняється від всіх інших війн у 21 столітті?
По перше, я колекціонер військових нагород, особливо найвищої військової нагороди Великобританії, яка започаткувалася після Кримської війни "Хрест Вікторії". І в моїй особистій колекції понад двісті нагород, які були надані героям Британської армії внаслідок їх героїчних вчинків. Стосовно війни в Україні, то мене надзвичайно цікавить, як українська війна змінює природу війни у світі. Це не лише про дрони, а також про те, що країна без морського флоту фактично знищила російську присутність у Чорному морі.
І саме тому я написав багато статей у британських і міжнародних ЗМІ про героїзм не лише українських військових, а також і цивільних осіб, які кожен на своєму місці допомагають. Я написав сім книг про героїв різних війн. І коли завершиться українська війна, то я напишу книгу про всіх українських героїв, які докладалися до перемог.
Ви згадали про західні засоби інформації. В цьому просторі існує дискусія про Україну. Чи відчуваєте ви особисто так звану "втому від теми війни" в Україні?
Я б не виділяв, що це лише проблема України. Насправді ЗМІ працюють таким чином, що коли історія продовжується тривалий час, то інтерес до неї у публіки спадає. Це природньо, але саме тому я роблю наголос на тому і написав понад 40 статей, щоби регулярно публіці нагадувати про Україну, про те, що війна ще не завершується.
Чи відчуваєте ви, що російська пропаганда продовжує проникати в західне суспільство, в тому числі й через медіа?
Ми маємо прийняти той факт, що Росія надзвичайно професійно внесла елемент дезінформації в частину цієї гібридної війни. Вони використовують такі платформи, як твіттер, фейсбук, тік-ток. Ми бачимо високий рівень виконання в цьому процесі. Однак наше завдання в тому, щоб західна аудиторія завжди була представлена фактам і щоб вона змогла цю дезінформацію бороти саме фактами.
Зараз дискусія ще є про те, що зменшується підтримка з боку наших союзників і окремих меценатів. Але ви продовжуєте свою підтримку України. Які головні проєкт зараз у вас є в Україні?
Знову ж таки, ми повертаємося до того, що коли певна подія продовжується тривалий час, як війна в Україні, то інтерес до цієї події спадає. Я маю чітке переконання, що якщо кожен з нас зробить трохи, то колективно це все виллється у велику справу. Саме тому я продовжую допомагати на різних фронтах. Від написання статей до постійної згадки України й так само до організації і спонсорства цього форуму, Black Sea Security Forum, куди ми змогли запросити близько 300 міжнародних оглядачів, депутатів і представників різних урядів, щоб знову нагадати світу про Україну.
Коли люди питають мене, що означає достатня допомога для України, то я завжди наводжу приклад, що Росія ввела проти мене санкції. І якщо вони досягнуть того рівня допомоги Україні, щоб попасти під санкції Росії, то, значить, їхня справа виконана правильно.
Як для Вас виглядає Україна після повномасштабної війни? Якою вона має бути? І яка роль тоді Вас в ній?
Це дуже цікаве питання. До мене дуже багато разів зверталися за останні кілька років інвестувати в українські комерційні проєкти. Однак я завжди відмовлявся, тому що наголошував на тому, що поки війна не закінчиться, я допомагаю гуманітарними зусиллями і не хочу, щоб це виглядало, як спроби заробити на війні. Але коли війна закінчиться, то я був би дуже радий доєднатися до інвестування в Україну і заохочувати всіх західних інвесторів також долучатися до відбудови. Звісно, рівень цього залучення напряму залежатиме від гарантій безпеки, які надасть Сполучені Штати.
Для України яскравим прикладом в цьому випадку може бути Польща, яка також за останні 20 років пройшла колосальний шлях і зараз є однією з найпотужніших економік Європи. І я не бачу жодних причин, чому Україна не могла б досягти того самого рівня. Але, звісно, найперша проблема, яку Україні доведеться вирішити — це рівень корупції.
Що б ви сказали на висновок українцям, які, можливо, також втомилися, як в Одесі, жити під звуки тривоги? Де їм брати сили?
Однозначно, ніколи не здавайтеся. Ніколи не здавайтеся агресору. Завжди піддавайте тиску західних партнерів Європи та Сполучених Штатів. Змушуйте західних партнерів вам допомагати. А я, зі свого боку, намагатимусь робити все, що від мене залежить, щоб Україна отримала той мирний план, на який вона заслуговує.
Ніколи не забувайте, що Дональд Трамп хоче виграти Нобелівську премію миру. Він ніколи її не отримає, якщо він не досягне небажаного результату для України. Він не отримає цієї премії також, якщо він залишить Європу під ризиком. Він про це знає. Дональд Трамп дуже важко переносить знущання над собою. Він розуміє, що Путін, так би мовити, має його номер телефону. Тому я переконаний, що мир скоро прийде, Україна збереже свою суверенність, і я дуже люблю людей України.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
