Львів минулого століття, вулиці, архітектура, голоси, пісні та кадри з атмосферою міста 1970-х років — вечір архівного кіно від Суспільне Медіатека й Львівського Фотомузею відбувся 10 вересня у львівському просторі Академії Суспільного. Глядачам показали оцифрований телефільм «Пісні над Львовом», створений у 1972 році на Львівській телестудії режисером Олександром Гериновичем.
Читайте також: Незалежні медіа як частина європейських стандартів: як журналісти виборюють право на правду під час війни
Керівниця сайту Суспільне Медіатека Ірина Гоць переконана, що показувати такі фільми важливо, адже вони не лише дарують можливість побачити унікальні кадри Львова 1972 року, а й допомагають досліджувати радянську пропаганду та роль телебачення в її поширенні.
«Цей показ відбувся у дуже теплій атмосфері й завершився змістовною дискусією з глядачами. Команда Суспільне Медіатека продовжує оцифровувати кіноплівки, магнітні стрічки та інші носії, а отже — працює над тим, щоб медіаархіви ставали відкритішими й доступнішими як важлива частина культурної спадщини України», — каже Ірина Гоць.
Показ зібрав львів'ян різного віку та гостей міста. Для когось він став нагодою побачити Львів, якого ніколи не знали, іншим допоміг згадати своє життя.
Для фільммейкерки Соломії Кривенко перегляд стрічки підсвітив можливості оцифрованих архівів та їх використання у сучасних проєктах.
«Мені дуже подобається, що старі фільми оцифровують і відкривають для всіх. Було цікаво побачити Львів, молодих артистів, молодого Івана Поповича. А ще я дізналася більше про відкритий архів Суспільне Медіатека. Як людина, яка займається відеовиробництвом, обов'язково хочу використати ці матеріали у своїх майбутніх проєктах», — сказала вона.
А гостя зі столиці Марина Пінькевич відчула цінність у можливості подивитися на фільм крізь призму часу. Вона відзначила, що сьогодні архівне кіно може бути корисним не лише для перегляду, а й для навчання, досліджень та творчої роботи.
«Мені дуже імпонує, що Суспільне Медіатека робить ці матеріали доступними для всіх — студентів, дослідників, творчих людей. Це важливий ресурс для роботи й досліджень. Сам фільм відображає свою епоху, з її радянським контекстом, і саме через це його цікаво дивитися сьогодні — вже з розумінням історичного тла», — зазначила вона.
ЇЇ слова підтверджує і директор та засновник Львівського Фотомузею, краєзнавець Роман Метельський. Він переконаний, що архівне кіно зберігає пам'ять та допомагає осмислити історію і краще зрозуміти минуле:
«Це Львів, тому негативних емоцій бути просто не може. А ще — українська пісня. Такі фільми нагадують про різні сторінки нашої історії, навіть непрості: оцей комуністичний збочений період часу, коли все формувалося під комунізм. Але тим не менше, це частина нашої історії. Їх важливо дивитися, але до цього потрібно бути готовими. Молодь треба знайомити з таким контекстом, щоб вона могла осмислювати ці матеріали».
Для львів'янки Світлани Яківни, яка народилася і все життя прожила у Львові, перегляд став дуже особистим.
«Це моє життя. Я впізнавала кожен кадр, кожну вулицю. Я на Городоцькій живу, в центрі. Побачила місця, де ми колись зустрічалися, де тепер уже немає тих фонтанів... Я навіть плакала. Такі фільми надзвичайно цінні, бо вони зберігають пам'ять про місто», — поділилася вона.
Нагадаємо, Суспільне отримало у спадок після реформування державних телеканалів і радіо величезні масиви відео- й аудіоданих — не лише центральних, а й усіх обласних телерадіокомпаній. Команда оцифровує ці записи, впорядковує їх у каталоги та розміщує на платформі Суспільне Медіатека, де їх може переглянути чи послухати кожен.
Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатеку — платформу унікальних відео й аудіо Суспільного від 1920-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.
