22 історії українців і українок про те, що означає дорослішати в країні, яка виборює право бути вільною — дивіться у проєкті «Ровесники Незалежності» від місцевих команд Суспільного: в ефірі «Суспільне Студія» на Першому каналі Суспільного, або у зручний вам час — на ютуб-каналах філій.
Їм 35 — стільки ж, скільки незалежній Україні. Народилися у 1991-му, пішли у дерусифіковані школи, були свідками й учасниками кількох революцій, дорослішали разом із країною, вчилися робити власний вибір і відповідати за нього. На роки їхнього двадцятиліття випав початок російсько-української війни. І цей виклик покоління незалежних зустріло свідомо: боронять своїх, сіють і жнуть, рятують людей після влучань російських ракет, лікують, вчать, популяризують рідну культуру.
«Ми вирішили показати дорослішання країни через історії людей, які переживали історичні події разом з країною. Чого можна встигнути досягнути за 35 років, що втратити, як трансформуватися? Це багато чи мало? І що далі? Ми зосередилися на пошуку героїв, які розкривають різні аспекти життя в Україні й охоплюють всю географію. В цих історіях дуже легко впізнати себе», — каже Алла Скорик, директорка департаменту регіонального контенту Суспільного.
Читайте також: НОВА МОВА ЛЮДЯНОСТІ — Авторська колонка
Свої історії розкажуть військові, лікарі, медична сестра, поліцейські, енергетик, рятувальник, фермери, громадські діячі, представники місцевого самоврядування, українці, яким довелося змінити місце проживання через війну, спортсмени та митці.
- Дивіться в ефірі «Суспільне Студія» 23 серпня:
«В родині ми завжди знали, що ми українці, завжди себе ідентифікували з цим»
Наталя Мажарова — одеситка, громадська і культурна діячка та підприємиця. У 2009 році разом із друзями вона заснувала Вишиванковий фестиваль в Одесі, який згодом переріс у громадську організацію та низку культурних проєктів. Наталя стала однією з ініціаторок традиції підіймати український прапор на Воронцовському маяку на День Державного Прапора. Також вона розвиває культурні проєкти в Одесі, зокрема літературний фестиваль «Порт», присвячений сучасній літературі півдня України.
- 24 серпня:
«Зараз я воюю за майбутнє України»
Іван Котовський — військовослужбовець, моряк-прикордонник першого загону морської охорони. Він народився 24 серпня 1991 року, у перший День Незалежності України. У 2014 році підписав контракт із Морською охороною. Після початку повномасштабного вторгнення виконував завдання в акваторії порту та на Дністровському лимані, зокрема з відбиття можливого десанту та виявлення диверсійних груп. Нині разом із побратимами охороняє й обороняє судна в морі, українське узбережжя і порти.
«Бути ровесником незалежної України — це велика радість і гордість»
Арут Арзуманян — інспектор патрульної поліції в Запорізькій області. З 2017 року, від першого робочого дня, він допомагає рятувати життя. Останні чотири роки робить це в умовах повномасштабної війни: пережив ворожі обстріли та втрату побратимів, не раз допомагав цивільним, які постраждали через російські атаки. Сьогодні під час патрулювання Запоріжжя поліцейські працюють в умовах постійної загрози обстрілів. Екіпажі мають із собою аптечки, турнікети, перев'язувальні матеріали та все необхідне, щоб надати першу допомогу людям, які можуть постраждати.
«Для мене незалежність — це право жити на своїй землі»
Юлія Зайцева — медична сестра отоларингологічного відділення міської клінічної лікарні в Херсоні. Вона працює тут з 2019 року. Під час окупації залишалася в місті, згодом виїхала з дитиною, а потім повернулася до Херсона. Як операційна медсестра, Юлія допомагає проводити планові та невідкладні операції. Через війну до звичних захворювань додалися поранення, контузії та травми, тож медики надають допомогу і таким пацієнтам.
«Я навчився приймати рішення, брати відповідальність за себе»
Сергій Дехтярьов — майстер енергетичної бригади на Сумщині. Його команда відновлює електромережі після російських обстрілів, зокрема працює в населених пунктах поблизу кордону. Раніше енергетики виїжджали безпосередньо до прикордонних сіл і відновлювали мережі навіть під час обстрілів. Через безпекову ситуацію Сергію довелося залишити рідний дім, навесні цього року будинок, де він жив із родиною, зруйнував російський обстріл.
Шукайте історії своїх земляків на ютуб-каналах Суспільного у своїх регіонах, діліться ними з друзями і розповідайте свої. Нам важливо бути разом.
Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатеку — платформу унікальних відео й аудіо Суспільного від 1920-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.
