Називають окрошку холодцем, а холодець — захалидом. Не говорять, а гамонять, і легко можуть пригостити кіками чи зробити патупєнікі. Як звучить жива мова сіл Чернігівщини — у новому проєкті Суспільне Чернігів «Прайдем пагамонім». Авторка — Катерина Сірук. Прем’єру першої серії дивіться 11 січня, о 18:00 на ютуб-каналі Суспільне Чернігів. Загалом до показу запланували шість епізодів проєкту.
Читайте також: Залишаймося на зв’язку: частоти Українського Радіо та соцмережі Суспільного у Чернігівській області
Ольга Конопацька-Плєхова, продюсерка з виробництва північно-східного хабу Суспільного та Суспільне Чернігів зазначає, що «Прайдем пагамонім» — просвітницький проєкт, його ідея визрівала давно, але склалася саме з приходом рівнянки Катерини Сірук у команду: немісцева авторка, лайвовий жанр і чесна реакція на незнайому мову стали ключем до формату.
«Катерині Сірук добре вдається працювати саме в такому лайвовому жанрі, фіксувати життя, яким воно є. З її приходом виник цікавий сценарний хід — авторка немісцева, і мало що розуміє в місцевих говірках. Хоча й ми, жителі Чернігівщини, не знаємо багатьох цих слів — назви якихось речей відрізняються на півдні та півночі регіону кардинально, адже у нас величезні території, і низька густота населення, — зазначила Ольга Конопацька-Плєхова. — Загалом проєкт вийшов дуже світлим і позитивним за настроєм, хоча в ньому, окрім гумору, місцевого міцного слівця чи рецептів, герої діляться і розповідями про свої непрості долі. І я би не характеризувала його як розважальний. Він саме просвітницький, що є однією з місій Суспільного: ми фіксуємо особливості місцевих говірок на даному історичному етапі, а разом з ними і особливості життя та побуту».
У «Прайдем пагамонім» команда зібрала живу мову, яка постійно змінюється, щоб зберегти ту її частину, яка поступово зникає.
«Коли я почала їздити областю, то зіткнулася з мовним бар’єром — подекуди не розуміла окремих слів і перепитувала по кілька разів. А інколи й мене не могли зрозуміти. Уже під час роботи над проєктом з’ясувалося, що багато з віднайдених слів мої колеги теж почули вперше, — розповідає Катерина Сірук. — Ми виконали копітку роботу — знайти носіїв говірок було не завжди просто, здебільшого це люди старшого віку, і не всі вони готові до медійності. Та й загалом тих, хто так розмовляє, залишилося не так і багато. Хоча це і був виклик, я вдячна за можливість долучитися до цього проєкту».
Перший випуск проєкту зняли у селі Голубичі Ріпкинської громади. Саме там дізнались, що «капєц» — це не емоційний вигук, як ми звикли думати, а велика купа картоплі, пригорнута землею. «Мутіть» — це не «зустрічатися», як каже молодь, а змішувати їжу для худоби. «Чемерва», «пєнє», «кікі», «здрок» — не лайка, а унікальні слова, що побутують у цьому селі. Герої проєкту не лізуть до кишені й за міцним слівцем — ясна річ, з місцевим колоритом.
А у вас як говорять? Підписуйтесь на ютуб-сторінку Суспільне Чернігів, дивіться проєкт разом із друзями, коментуйте та діліться словами зі своїх громад.
Оперативні та якісні новини від команди Суспільного у Чернігові — на сайті Суспільне Новини або на дидижитал-сторінках:
Читайте також: На телеканалі Суспільне Культура стартує проєкт «КульTour» — подорож українською культурою
Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатеку — платформу унікальних відео й аудіо Суспільного від 1920-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.
