У Полтаві відбувся спеціальний показ документального проєкту Суспільне Полтава «Винищувачі 831» про пілотів-винищувачів 831-ї Миргородської бригади тактичної авіації, які загинули, захищаючи Україну. На показ у простір Хартія Хаб прийшли рідні героїв, знайомі пілотів, колишні колеги, волонтери та журналісти.
Читайте також: Суспільне презентує документальний серіал про вплив Помаранчевої революції
Глядачам представили обидві серії проєкту. У першій частині — «Винищувачі 831. Повернення у небо» — історії двох друзів, пілотів-асів Олександра Оксанченка та Степана Чобану. У другій — «Винищувачі 831. Досвід у спадок» — розповідь про молоде покоління пілотів: Дениса Кирилюка, Дениса Василюка та Івана Болотова.
«Це була дуже чуттєва зустріч. Ми дуже вдячні рідним за ту відвертість, на яку вони погодилися, аби вшанувати пам’ять цих пілотів. Для нас це важлива робота — документальний проєкт, і ми тішимося, що він знайшов відгук у родинах військових і наших глядачів», — поділилась Карина Москаленко, головна редакторка Суспільне Полтава.
«Нашій команді дуже цінно, що на показ проєкту змогли зібратися стільки людей, відклали свої плани, аби ще раз вшанувати пам’ять героїв. Мені хочеться вірити, що жоден із них не буде забутий. Коли я сиділа у залі під час перегляду відео, помітила, що частина глядачів витирали сльози. Думаю, це свідчить про те, що ми не збайдужіли, що розділяємо горе втрати і що зберігати пам’ять, документувати події — одне з найважливіших завдань у часи війни», — додає Лілія Пархоменко, авторка і сценаристка проєкту Суспільне Полтава.
Звертаючись до присутніх після показу, рідні героїв стрічки наголосили на важливості видимої пам’яті — імен, світлин, фрагментів відео, які повертають відчуття присутності тих, кого вже немає поруч фізично.
«Мене зрозуміють люди, які втратили рідних, — нас, на жаль, дуже багато. Вони зрозуміють відчуття, коли ти бачиш десь прізвище свого батька, чоловіка, сестри, тієї людини, якої вже немає. Десь бачиш фото, табличку, відео з його життя чи щось інше. Здається, наче дрібничка, але ця дрібничка тримає нас, тому що це означає, що вони поруч, де б вони були. Фізично їх немає, але вони є в наших серцях, — зазначила Ганна Оксанченко, дочка Олександра Оксанченка. — І такі люди, як ви, ті, хто зберігає пам’ять, хто приходить, вшановує, цінує, згадує у хвилину мовчання кожного дня, для кого 9:00 — це не просто хвилина мовчання, це дуже важка хвилина для країни. І я дякую кожному з вас, хто сьогодні є, і розділяє той біль, тому що кожного хлопця ми знали, і для нас це дуже непоправна втрата. Це не просто цвіт нації, це її крила».
Родини також говорили про важливість усвідомлення подвигу військовослужбовців.
«Для нас важливо знати дві речі: що військова пам’ять про них буде жити, і те, що все не даремно. Це, мабуть, найбільше — що все це було не даремно, що вони поклали свої життя, щоб для наших дітей все ж таки настав мир. І їхні імена (загиблих пілотів) — це історія, яку ми маємо розповідати для подальших поколінь, щоб не допустити знову війни», — сказала Альона Кирилюк, дружина Дениса Кирилюка.
Документальний проєкт, за словами учасників події, став простором спільного проживання втрати, підтримки й усвідомлення того, ким були пілоти-винищувачі поза службою — живими, люблячими, з мріями, планами і родинами.
«Крім того, що вони були пілотами, винищувачами, асами, вони також були людьми. Живими людьми, зі своїми мріями, цілями, зі своїми сім’ями, зі своїми планами на майбутнє, зі своїми рекордами, серіалами, іграми. Тобто вони жили. І всі дуже любили життя. Кожного, кого ми бачимо у відео, я також знала. Це люди сло́ва, люди дії, люди честі. Справжні чоловіки. Це люди, на яких ми повинні рівнятися. Я вдячна своєму чоловікові за досвід, за те, чого він навчив. І те, що зараз ми стоїмо на ногах, також їхня заслуга — тому що вони були сильні, і ми будемо сильні. У нас вибору немає», — зазначила Владислава Василюк, дружина Дениса Василюка.
Підтримати колег із Суспільне Полтава приїхали також Андрій Тіток, шеф-редактор північно-східного хабу Суспільного та Суспільне Чернігів, та Ольга Конопацька, продюсерка з виробництва. Ольга відзначила, що для команди цей проєкт став не лише професійним викликом, а й глибоким особистим переживанням:
«Ми вдячні родинам загиблих героїв, що поділилися історіями про них. Ми розуміємо, як це важко — проживати втрату публічно, на екрані, знову і знову. Але так важливо розповісти всім про них, зберегти пам’ять, бо війна — це імена. Дякуємо авторці Лілії Пархоменко, що пропустила ці історії крізь своє серце. Скажу чесно, і мені було важко передивлятися цей проєкт з професійної точки зору — графічне оформлення, сейв-зони, рівень звуку чи ще якісь виробничі моменти, бо ці історії розбивають серце. Ми маємо бути достойними того, що ці герої віддали свої життя, захищаючи нас, бути гідними цієї жертви», — сказала Ольга Конопацька.
Оперативні новини від команди Суспільне Полтава — на сайті Суспільне Новини та у соцмережах:
Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатеку — платформу унікальних відео й аудіо Суспільного від 1920-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.
