У громадах Вінницької та Хмельницької областей розпочали роботу гіперлокальні кореспонденти Суспільного. Розширення гіперлокальної мережі* — це не лише можливість посилити присутність у громадах і показувати реальне життя регіонів очима тих, хто мешкає далеко від обласних центрів, а ще й шанс для місцевих жителів реалізувати себе в журналістиці.
Читайте також: Фільм «Щедрик проти “русского міра”» та цикл «Остання війна» номіновано на Шевченківську премію – 2026
Загалом під час комунікаційних поїздок Вінниччиною та Хмельниччиною, команда Суспільного відвідала 14 громад. До участі в проєкті зголосилися 76 кандидатів, успішно пройшли навчання й отримали сертифікати 24 учасники, а на Суспільне працевлаштувалися шестеро.
До Суспільне Вінниця приєднались Олександр Костюк з Гайсина, Майя Ковінчук з Крижополя та Світлана Наконечна з Ямполя.
«У комунікаційних турах ми відвідали віддалені та різні за активністю громади. На зустрічах люди хотіли більше дізнатись про Суспільне, працювати з нами чи бути дотичними до журналістики. Я кажу не тільки про молодь, ми бачили й старших людей, небайдужих до сучасних медіа. У кожній громаді відчувалася довіра до Суспільного.Складно було обрати майбутніх колег серед охочих, адже всі були цікаві. Багато з них успішно пройшли навчання від Суспільного — хтось уже мав журналістську освіту й тільки оновлював і осучаснював свої вміння, а для когось журналістика була абсолютно новим напрямом. Упевнена, що, крім посилення інформування про віддалені громади області, ми ще й можемо дати людям шанс на особистий розвиток», — каже головна редакторка Суспільне Вінниця Ірина Вдовиченко.
Олександр Костюк дізнався про можливість долучитися до команди Суспільного на офіційній фейсбук-сторінці мовника. Після зустрічі у Гайсині вирішив зареєструватися на онлайн-курс на Prometheus. Каже, що навчання було цікавим і дало багато нових знань, а після тестування отримав пропозицію співпраці. Його громада має багато подій, і розповідати про це аудиторії Суспільного — важливо.
«Мені дуже подобається репортажна зйомка — вона дозволяє передати справжні емоції людей і моменти з життя громади. Ще кілька років тому навіть не уявляв, що фотографуватиму події та братиму участь у таких важливих ініціативах», — розповів Олександр.
Майя Ковінчук за фахом дикторка й режисерка. До співпраці з Суспільним була директоркою Центру культури і дозвілля, а після декрету вирішила спробувати себе в ролі кореспондентки громади.
«Завжди прагну говорити правду, навіть коли це непросто. Хочу показувати не лише офіційні події, а й життя звичайних мешканців громади — їхню працю, доброту, підтримку Збройних сил. Хочу, щоб їхній голос чули, а історії з наших сіл і селища надихали інших на добро і взаємопідтримку», — каже Майя.
Світлана Наконечна мріяла про журналістику з дитинства, має досвід роботи у газеті, а тепер представляє Суспільне у своїй Ямпільській громаді.
«У нашій громаді є ті, хто творить зміни щодня: ветерани, волонтери, вчителі, підприємці, культурні діячі. Я хочу розповідати про них професійно і з повагою, — ділиться Світлана. — Стати гіперлокальною кореспонденткою Суспільного для мене означає підсилити голос своєї громади на платформі, якій довіряють».
З Суспільне Хмельницький працюватимуть Оксана Снігур в Ізяславі, Вікторія Рак у Теофіполі та Леся Продоус у Кам’янці-Подільському.
«Нам було важливо знайти гіперлокальних кореспондентів на півночі й півдні Хмельниччини — у найбільших після обласного центру містах, Кам’янці-Подільському та Шепетівці. Оксана Снігур з Ізяслава працюватиме й у своїй громаді, і в Шепетівці. Це значно підвищить оперативність інформування про місцеві події, адже не потрібно буде їхати здалеку. Так само й у третій громаді, де тепер працює гіперлокальна кореспондентка, — Теофіпольській. Ми раді, що знайшли наших гіперлокальних кореспонденток. Усі троє пройшли онлайн-навчання “Журналістика 360: інструменти та техніки від Суспільного” і добре себе зарекомендували. Вони активні й вмотивовані працювати на Суспільному», — розповідає лінійна продюсерка Суспільне Хмельницький Дарина Денисенко.
Оксана Снігур обрала журналістику ще 15 років тому, коли вступила до Острозької академії. Редагувала студентське видання, практикувалась у газеті, зараз працює з дітьми у будинку творчості в Ізяславі. Після зустрічі з командою Суспільного вирішила спробувати свої сили, успішно пройшла навчальний курс і отримала посаду кореспондента.
«Наше місто невеличке. Майже всі жителі — знайомі, або знайомі знайомих. І всі про всіх знають. А тепер суспільно важливу інформацію з громади побачить набагато більша кількість людей. Маю честь бути причетною», — ділиться Оксана.
Вікторія Рак переконана, що журналістика — це спосіб показати, як люди живуть і змінюють свої села, а Суспільне — це про довіру.
«Суспільне для мене — це чесність, довіра і можливість робити важливі історії саме тут, удома. Вірю, що навіть із найменшої громади можна показати великі зміни», — розповідає Вікторія.
Леся Продоус має журналістську освіту і вже працювала на Суспільному у різних напрямах — від ранкового шоу до диджитал-відділу. Після одруження переїхала до Кам’янця-Подільського і взяла участь у навчанні та відборі на посаду гіперлокального кореспондента.
«Я продовжую свій шлях на Суспільному, бо підтримую його цінності й вірю в ідею — бути чесними з глядачами та об’єднувати людей. Саме це надихає мене щодня», — ділиться Леся.
З появою нових гіперлокальних кореспондентів Суспільне розширює свою присутність у громадах Вінницької та Хмельницької областей. Це ще один крок до того, щоб місцеві історії — про людей, ініціативи й щоденні зміни — ставали частиною загальнонаціонального контексту.
Загалом у 2025 році Суспільне шукало кореспондентів у 15 регіонах.
Читайте також: «Хочу стати як Харлан»: фільм Суспільного про історію двох спортсменок
Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатеку — платформу унікальних відео й аудіо Суспільного від 1920-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.
* Проєкт реалізується в межах та завдяки проєкту «Підтримка редакційної й цифрової трансформації та розвитку корпоративної культури суспільного медіа в Україні», що фінансується Шведським агентством з питань міжнародної співпраці та розвитку Sida.
