Місцеві команди Суспільного продовжують документувати боротьбу проти агресії росії і розповідають про загиблих українських воїнів, щоб зберегти пам’ять нації і допомогти сформувати культуру вдячності, пам’яті та гідності.
Читайте також: Для Москви знищення України — спроба стерти доказ вторинності: Суспільне презентувало завершальну серію «Останньої війни»
«Такі слова, як свобода, воля, країна, історія — не варті нічого без імен тих, хто за них загинув», — каже вдова захисника Аліна Отземко. Місця пам’яті та можливість розповісти про своїх рідних дозволяють не тільки проживати втрату, а й передавати історії про них наступним поколінням.
Ми зібрали для вас кілька таких історій:
- Міцний, мов скеля, під час надскладних завдань, надійний серед небезпек та люблячий вдома, назавжди 42-річний. Так про свого чоловіка, командира 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка Сергія Захаревича, каже дружина Оксана.
- Дружина Аліна розповідає Суспільному про свого чоловіка, військовослужбовця Василя Отземка — він міг залишитися вдома, бо був учителем, але добровільно пішов до війська. Загинув торік у червні, а його тіло не повернули і досі. Через суд їй вдалося визнати його загиблим і встановити на Алеї Героїв у Корсунь-Шевченківському хрест, який став символічним місцем останнього спочинку чоловіка.
- Подружжя волинян Валерія і Руслани Левчуків прожило у шлюбі понад 9 років. 23 грудня 2024 року, у віці 34 років, Валерій поліг у боях за Україну поблизу Торецька на Донеччині, так і не побачивши третьої своєї дитини, найменшого сина.
- Воїн зенітної ракетної Херсонської бригади Дмитро Лозовіцький з Миколаєва під час служби розробив радіокерований кулемет, який називав мініустановкою ППО. Використовував її на бойових завданнях близько місяця, поки у пристрій не влучив безпілотник. Внаслідок цього загинув і Дмитро.
- «З дитинства був борцем за незалежність», — каже про сина Дмитра народний депутат України трьох скликань, хмельницький «рухівець» Лев Бірюк. У вісімдесятих роках минулого століття разом ходили на проукраїнські мітинги. Коли почалося повномасштабне вторгнення — син пішов воювати. Загинув Дмитро Бірюк під Бахмутом у лютому 2023 року.
Також впродовж 29-31 серпня:
- Суспільне Харків розкаже про мінометницю Лялю з київської ТрО. Вона воювала в єдиному жіночому мінометному розрахунку бригади. На війну пішла доброволицею разом із чоловіком, вдома на них чекали двоє доньок, яких доглядала бабуся. Команда Суспільного підготувала спогади про загиблого на Харківщині Героя України Сергія Либенського «Глиба», ротного «Хартії», загиблого у липні цього року під Липцями.
- Суспільне Вінниця покаже, як Людмила Кушнір береже пам’ять про двох загиблих бійців полку «Азов», своїх старших синів. Третій її син, 19-річний Володимир, також у складі «Азову» нині захищає Україну.
Читайте також: Розслідувачі Суспільного презентували роботу на міжнародній конференції у Ризі
Усі матеріали місцевих команд Суспільного та інформацію про перебіг подій дивіться на ютуб-каналах філій та читайте на сайті Суспільне Новини.
Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатека — платформу унікальних відео та аудіо Суспільного від 1950-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.
