У Свято-Троїцькому кафедральному соборі попрощалися із 34-річним воїном Едуардом Ковальчуком. Лучанин загинув 11 березня під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Шевченко, що на Донеччині.
Боєць служив на посаді оператора-розвідника розвідувального відділення.
Однокласниця загиблого Світлана Гасюк розповіла Суспільному, що Едуард Ковальчук добре вчився, був комунікабельним та швидко знаходив спільну мову з будь-ким.
"Його хобі – водолаз. Він так і був записаний у Facebook "Водолаз". Він пірнав, діставав різні знахідки, які люди губили. Це саме його найулюбленіше хобі було. А ще з жінкою вони любили велосипеди, відпочивати їздили велосипедами", — каже жінка.
Серед хобі Едуарда Ковальчука також була риболовля, каже тітка Алла.
До служби в Збройних силах України Едуард Ковальчук працював на луцькому заводі.
"Набагато молодший від мене, але ми з ним в хороших відносинах були. Батька його я добре знав, бо він також на підшипниковому заводі працював", — говорить товариш Володимир Дідух.
Колега Сергій Романюк розповів, що загиблий захисник був ініціативним, завжди міг підказати по роботі. Разом з ним працювали на встановленні сонячних панелей.
Волиняни на колінах провели захисника України. У Едуарда Ковальчука залишилися дружина, двоє дітей, батьки.
Загиблого військовослужбовця поховали на кладовищі у селі Рованці.
Термінові новини читайте в Telegram та Viber Суспільне Луцьк. Також ми є у WhatsApp.
