У Луцькому СІЗО презентували проєкт "В’язниця. Історія. Люди". Світлини та особисті картки ув’язнених за політичними статтями розмістили в коридорах ізолятора між камерами.
Як розповів Суспільному начальник пенітенціарного закладу Андрій Гульоватий, на світлинах — 10 в’язнів, які відбували покарання або очікували на вирок у тюрмах ще радянського Луцька.
Серед них — останній вояк УПА, волинянин Іван Гончарук, який відсидів в таборах Колими. Згодом чоловік був повторно засуджений за сфальсифікованою справою та розстріляний у 1989 році.
"По картці написано "ІМН – ісключительная мєра наказанія – расстрєл". Його приговорюють до розстрілу, він приїжджає до нас, після чого його відправляють на Київ СІЗО і далі він зникає. Де похований, ми не знаємо", — каже начальник Луцького СІЗО Андрій Гульоватий.
Мирослав Маринович провів сім років в радянських таборах суворого режиму та п'ять років на засланні за нібито антирадянську агітацію та пропаганду.
"Я тримав тривалу голодівку у своєму політичному таборі – 20 діб і КДБісти на мене дуже злилися, що я цю голодівку тримав", — розповідає політв'язень часів СРСР зі Львова.
За словами ініціаторки проєкту "В’язниця. Історія. Люди" Алли Попружної, виставка просвітницька і має на меті познайомити працівників СІЗО та ув’язнених з учасниками національно-визвольного руху. Каже: в сучасній Україні категорія "політичний в’язень" відсутня.
"Політичний в’язень — це категорія, сформована в часи російської імперії, згодом радянської. Характеристика демократичного суспільства – наявність широко кола інакомислення, опозиційних думок, але які не загороджують державі", — говорить Алла Попружна.
Виставку також презентували на факультеті історії, політології та національної безпеки ВНУ імені Лесі Українки. Як наголошує регіональна представниця інституту національної пам’яті Леся Бондарук, скільки політичних в’язнів було засуджено в радянській Україні — підрахувати неможливо.
"Велика кількість людей була депортована через те, що їхній родич був арештований. Останній політичний в’язень, якого звільнили з ГУЛАГУ у листопаді 1990 року, — це Богдан Климчак", — каже Леся Бондарук.
Виставка в СІЗО буде постійною, у ВНУ імені Лесі Українки вона демонструватиметься місяць. Опісля її покажуть у всіх музеях Волинської області, додала регіональна представниця інституту національної пам’яті.
Термінові новини читайте в Telegram та Viber Суспільного Луцьк.
