Перейти до основного змісту
"Мрію знову танцювати": історія бійця-хореографа, який проходить реабілітацію в Луцьку

"Мрію знову танцювати": історія бійця-хореографа, який проходить реабілітацію в Луцьку

Ексклюзивно

37-річний Антон Смецький служив сапером на Запорізькому напрямку. У серпні цього року отримав поранення і втратив частину ноги. Нині проходить реабілітацію в Луцьку і чекає на протезування.

Суспільному чоловік розповів: попри втрату ноги мріє повернутися до танців, ставити хореографічні шоу і навчати дітей.

Творче життя Антона Смецького

Танцями, говорить Антон Смецький, захопився ще у п'ять років: спочатку народними, потім сучасними. Після переїзду у Київ робив постановки шоу, мав балет, працював з Дмитром Коляденком, Іриною Білик.

"Танці – це насправді велика праця і культура. Діти вчаться цій культурі і їм це допомагає в майбутньому в житті", — говорить хореограф.
"Мрію знову танцювати": історія бійця-хореографа, який проходить реабілітацію у Луцьку
Під час інтерв'ю Суспільному Антон Смецький вперше від початку війни потрапив у танцювальну залу. Фото: Суспільне Луцьк

Служба у ЗСУ

Коли почалася повномасштабна війна, Антон Смецький прийняв рішення захищати рідну Україну. Спершу служив в Київській теробороні, потім пішов сапером в 116-ту окрему механізовану бригаду, весь час перебував на Запорізькому напрямку.

Військовослужбовець Антон Смецький
Сапер Антон Смецький під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку, 2023. Фото Антона Смецького
"Спочатку був як сапер-інженер, допомагав хлопцям. Я для них прощупував місцевість перед тим, як вони мали туди заходити — щоб не було мін, не зірвалося нічого. З ротою десь 10 виходів зробив. І що головне: ми завжди виїжджали на завдання, і завжди приїжджали", — розповів боєць.

Поранення і реабілітація

За словами Антона Смецького, поранення він отримав при штурмі, коли біг полем і побачив навпроти російського кулеметника. Коли стрибнув у найближчий окоп — випадково наступив на міну.

"Стаю – і такий бабах. Дим. Потім раз на ногу — ноги немає, немає стопи. Вона розірвана на шматки. Я не кричав, нічого. Війна — це і є смерть. Тільки комусь дається зразу, комусь не відразу, комусь у такому вигляді, як я",— каже Антон Смецький.

Позаду в бійця — дві складних операції у лікарнях Запоріжжя і Дніпра. Каже, що ні про що не шкодує. Зізнається лише: боляче втрачати на війні друзів та побратимів.

"Важко про це говорити. Кажуть, чоловіки не плачуть. Плачуть, тому що в чоловіків теж є серце, душа, дружба. Коли поруч з тобою побратим лежить…. Хвилину тому ти ще сміявся з ним. А зараз він вже лежить поряд, його просто вбила та проклята граната", — пригадує Антон Смецький.
"Мрію знову танцювати": історія бійця-хореографа, який проходить реабілітацію у Луцьку
Антон Смецький. Фото: Суспільне Луцьк

Плани на майбутнє

Військовослужбовець Антон Смецький нині лікується в одному з медичних закладів у Луцьку. Далі — реабілітація та безплатне протезування у клініці Superhumans у Львові. Хореограф мріє знову стати на ноги та повернутися до танців — улюбленої справи, якій присвятив життя.

Антон Смецький розповів: нещодавно з концертом у Луцьку побувала співачка Ірина Білик.

"В лікарні спитали: підеш на Ірину Білик, я кажу: звісно. Вона впізнала мене, були сльози, обійми. Запропонувала після протезування ставити їй нове шоу. Я з нею працював раніше. Я знаю, що все вийде: поставлю шоу, відкрию дитячу школу танців. Я мрію знову танцювати", — ділиться планами Антон Смецький.
Військовослужбовець Антон Смецький
Боєць Антон Смецький з співачкою Іриною Білик та побратимом. Фото Антона Смецького

Антон Смецький каже: навіть якщо не повернеться на війну, завжди буде допомагати своїм друзям та побратимам, які зараз захищають Україну.

Термінові новини читайте в Telegram та Viber Суспільного Луцьк.

Топ дня
Вибір редакції
На початок