У Луцьку нагородили переможців Всеукраїнського архітектурного бліц-конкурсу на кращу концепцію облаштування Театрального майдану. Лучанам проєкти демонстрували на стендах на вулиці Лесі Українки.
Лучанка Марія Олійник: «Фонтан буде доречно, зелені, квітів хотілося б більше».
Лучанка Наталія Тихонович: «Я дивилася там проекти ці. Якісь такі наляписті. Там дуже багато всього на майдані. Але майдан повинен бути Майданом. І гарним, і місце повинне бути, бо тут люди повинні збиратися на свята на різні події. Більш просторий і вільний має бути».
Лучанин Володимир Павлік: «Ми бачим небо, тут хмари. Тут нема хмарочосів. Діти гуляють. Зараз оцей срач – мені дуже не подобається. Вся область поз’їжджалася машини. Тут ганяють навкруги пам’ятника вечорами мотоциклісти. Тут повинен бути спокій, хіба якийсь концерт або люди зберуться».
На Всеукраїнський архітектурний бліц-конкурс на кращу концепцію облаштування Театрального майдану запропонували 7 проєктів, розповів Суспільному начальник управління містобудування та архітектури Луцької міської ради Веніамін Туз. Журі відзначило преміями три роботи. Їх автори отримали 75, 50 та 25 тисяч гривень. За словами керівника управління - це гроші із міського бюджету.
Начальник управління містобудування та архітектури міської ради Веніамін Туз: «Проекти цікаві. Вони ляжуть в основу концепції, яка буде допрацьовуватися до Театрального майдану і ідей, які подані конкурсантами – будуть частково втілені в життя. Орієнтовно із весни наступного року ми почнемо проектування реконструкції майдану».
Переможцем став колектив із 5 молодих луцьких архітекторів. Один з них, Дмитро Кирилюк каже: аби втримати красу, інколи потрібно приймати радикальні рішення. Скажімо, у запропонованому проєкті-переможці немає 3-х ялинок, які прикрашають у Луцьку на різдвяно-новорічні свята. Дерева, за словами архітектора, відживають своє.
Архітектор Дмитро Кирилюк: «В нашій пропозиції лишається одна ялинка, яка недалеко він дороги – на осі всіх вулиць розміщена. Розділяються потоки. Нарешті оживає 3 зони. Зони де був туалет – зробити кафе, яке би його отримувало і прибирало. Парковка платне і не дешева. Хоч відпочити на центральній площі – повинен заплатити. А гроші повинні поповнити бюджет міста, що ми утримуєм цю площу».
Архітектор Георгій Шевчук розповідає, у кожному із запропонованих проєктів побачив цікаві для міста ідеї.
Заслужений архітектор України Георгій Шевчук: «Це фактично надбудова над громадською вбиральнею, у формі кафе. Внизу вбиральня, зверху громадський простір. В одному проєкті навіть сцена організовується біля театру. Піддашшя – там можна зробити камерну сцену цікаву, може джаз грати на вулиці. В нас такого не вистачає. Стоїть бідний саксафоніст і собі місця не нагріє. От йому би зробити там. Бо всі ми визнаєм, що він на сьогодні - такий розхристаний, не зібраний. Створювався протягом декількох століть, випадковими забудовами. Щось робилось, щось мінялось. Його просто потрібно привезти у якусь систему».
