"Одного дня прийшли дітки", - прийомна мама луцького будинку сімейного типу

"Одного дня прийшли дітки", - прийомна мама луцького будинку сімейного типу

"Одного дня прийшли дітки", - прийомна мама луцького будинку сімейного типу
. Суспільне Волинь

Лучанка Валентина Янковська стала мамою для 18 дітей. Її будинок сімейного типу нині єдиний у Луцьку. Всього в обласному центрі 5 прийомних сімей, там проживає 9 дітей, - розповів Суспільному начальник служби у справах дітей Луцької міськради Федір Шульган.

Нині жінка виховує семеро сиріт і напівсиріт. Має двох власних дітей. За роки роботи з сиротами випустила в доросле життя 9 хлопців та дівчат.

"Одного дня прийшли дітки", - прийомна мама луцького будинку сімейного типу
"Одного дня прийшли дітки", - прийомна мама луцького будинку сімейного типу. Суспільне Волинь

Діти виросли, дехто має свої родини, - розповідає багатодітна мама Валентина Янковська. Колись жінка була волонтеркою в одному із благодійних фондів, де харчувалися сироти і малозабезпечені діти. З того часу, каже, зародилася ідея всиновлення.

Прийомна мама Валентина Янковська: "Одного дня прийшли дітки, вони не мали де жити. Ми їх просто прийняли, так і почалося. Потім ті діти привели інших дітей, ми чим могли тим і допомагали."

"Одного дня прийшли дітки", - прийомна мама луцького будинку сімейного типу
"Одного дня прийшли дітки", - прийомна мама луцького будинку сімейного типу. Суспільне Волинь

10 років тому прийшла у цю родину Валерія Мартиненко: "Важко, але стараємося добре жити. Зараз поки карантин, то ми тепер робимо їсти для хлопців, а хлопці відпочивають."

15-річний Євгеній Покальчук родом із Донецької області. Приїхав на Волинь разом зі своїм братом. "Я в цю сім’ї попав у 7 років з Рожища. І вже я тут вісім років. В цій сім’ї мені сподобалося, мені тут нормально", - каже хлопець.

"Одного дня прийшли дітки", - прийомна мама луцького будинку сімейного типу
"Одного дня прийшли дітки", - прийомна мама луцького будинку сімейного типу. Суспільне Волинь

Валентина Янковська каже: "Відчуваю себе мироносцем, бо діти мають різні характери. Вони мене виховують, я їх, ми знаходимо спільну мову. В нас є дискусії, якщо ми приймаємо якесь рішення, ми сідаємо за стіл, обговорюємо ті питання."

На початок