У Луцьку руйнується пам’ятка архітектури на вулиці Йова Кондзелевича, 5. Нині у будинку, де розташований музей братства, затоплене підземелля, на стінах - грибок, зі стелі осипається штукатурка.
Цьому будинку - понад 400 років. Це - найстаріша муровану будівля в Луцьку, яка збереглася до нашого часу, — розповідає ігумен Никодим, намісник Луцького братського Хресто-Воздвиженського монастиря. Монах веде нас у затоплений підвал. Там — прогнилі дошки, пляшки, старі вікна.
Намісник Луцького братського Хресто-Воздвиженського монастиря, ігумен Никодим:“Можливо, ще планувалося, що ці вікна ще будуть використовуватись, але коли вода піднялася, то вже ні. Кафель з грубки є. Все виносилось сюди і тепер воно в такому стані”.
У підземеллі — до півметра води, розповідає ігумен Никодим. Далі священик не йде. Каже – там глибше.
Намісник Луцького братського Хресто-Воздвиженського монастиря, ігумен Никодим:“Вода повертається. Основна задача взнати джерело - чи це ґрунтові води. Хоча, ми бачимо, що ґрунтові води,- ось в Стиру рівень води впав. То такий рівень не мав би бути. Чи це опади, які стікають із труб і сюди потрапляють.Чи це каналізаційні десь проривають”.
Заступник начальника відділу охорони культурної спадщини Луцької міськради, Петро Троневич: “На мою думку - це підтоплення не є природнім. Скоріше за все, вода попадає з водопровідних мереж. Тому що рівень грунтових вод в цій частині міста значно нижче. Сьогодні ми знаємо всі рівень води в річці Стир. Він досить низький. І поряд Глушецький міст — там сухо”.
За словами Петра Троневича, водопровідні мережі в старій частині міста — поіржавілі й зношені.
Заступник начальника відділу охорони культурної спадщини Луцької міськради, Петро Троневич: “Коли вони тріскалися, яким чином ремонтували. Хомути якісь одягали чи якийсь кілок забивали. З часом ці ремонти ставали непридатними і не виконували свої функції, і вода попадає в грунт”.
У цьому будинку мешкає два десятки людей. Як розповіла мешканка будинку, яка проживає тут сорок років, Тетяна Брайловська, капітальний ремонт тут ніколи не робили.
Мешканка будинку по вулиці Йова Кондзелевича, 5, Тетяна Брайловська: “У під’їздах тріщини, зверху падає штукатурка, в підвалі стоїть вода. Перший поверх увесь у грибку. Так само і на другий поверх грибок піднімається. Там жильці в той підвал, де колись могли щось зберігати, овочі, якісь закрутки, але туди вже кілька років ніхто не спускається, не ходить. Так само внизу, там такі решітки, вентиляція, можливо тудою сміття з вітром залітало”.
Мешканка будинку по вулиці Йова Кондзелевича, 5, Анна Глива: “У мене немає що ремонтувати, у мене площа — дуже маленька. У мене, немає навіть ванни. Що там ремонтувати. У мисці миюся”.
Заступник начальника відділу охорони культурної спадщини Луцької міськради, Петро Троневич: “Я думаю, що самі мешканці цього будинку можуть зробити водовідведення атмосферних вод в ливневу каналізацію. Це не є дорого. Я не вважаю, що будинок в нормальному стані. Це є монастир, це не є житло. Не може цей будинок бути сучасною квартирою, яка б відповідала всім сучасним вимогам”.
Згідно із проектно-кошторисною документацією кілька років тому на реставрацію будинку і на ліквідацію підтоплень підземель передбачили 6 мільйонів гривень, станом на зараз потрібно не менше 10 мільйонів, каже Петро Троневич. За його словами, люди нині живуть в монастирі Василіанів.
Заступник начальника відділу охорони культурної спадщини Луцької міськради, Петро Троневич: “Це житло не їх. Я не розумію їх небажання щось зробити для свого будинку. Вони захарастили все горище, коли ми перекривали дах, з нього було вивезено 5 камазів сміття. Закидали своїм побутовим сміттям підвали. Коли в мешканців з’явилося бажання приватизувати ці квартири, а приватизувати неможливо, бо це будинок заборонений до приватизації, то вони дійшли аж до Верховного суду. Аби в них було таке бажання до ліквідації цих незручностей як до приватизації, то я думаю, що це можна зробити”.
Жителька будинку на вулиці Йови Кондзелевича, 5, Тетяна Брайловська: “Нам так сказали, якщо цеглинка впаде, то нічого страшного. Ви її на цемент і назад посадіть. А хто так сказав? Це ми робили ремонт і нам так сказали із відділу охорони культурної спадщини. Це -спеціалісти, які сказали, що нічого то, воно буде триматися”.
Займається туризмом, Богдан Климчук: “Видно зразу, що вода заповнюється моментальна після того, як ми її викачали. Ми робили відмітки і видно було, наскільки швидко, вона піднялася. Наразі дуже дешево цю проблему точно не вирішиш. Тому що надзвичайно швидко набирається ця вода. Враховуючи те, що ми її нюхали і ходили туди, то все таки, що це не є каналізаційна вода. Якби це була каналізація, то це було б набагато простіше вирішити це питання. Це скоріше за все води, які набираються тут, можливо якісь підземні підтоплення”.
Богдан Климчук каже: вважає, що проводити екскурсії у підземеллі Луцького братства можна, але зараз це небезпечно.
Займається туризмом, Богдан Климчук: “Я б туди людей водив би зараз. Тобто якщо людина усвідомлює всі ці речі, небезпеку, без проблем, вона одягає чоботи і це можна в такому форматі. Але, перед тим влітку потрібно зачистити усе це”.
Аби повністю реставрувати приміщення і облаштувати підвали для залучення туди туристів, буде шукати грантові гроші, каже Богдан Климчук.
