У Луцьку 22 жовтня знімальна група документальної стрічки «Я словом поділюсь. Олена Пчілка» провела перший показ. Над стрічкою працювали пів року, до її створення залучили шість істориків та експертів, а головна героїня звучить голосом Наталії Сумської.
Про це в коментарі Суспільному розповіла авторка та режисерка фільму Наталка Пономарів. Продюсером фільму став її чоловік В'ячеслав.
Ключовим джерелом для сценарію стрічки стало 12-томне зібрання творів письменниці, підготовлене Волинським національним університетом імені Лесі Українки. Зі слів режисерки, на презентації повного видання творів у червні торік й зародилася ідея фільму.
Найбільше тоді її вразили абсолютно незнані нею подробиці життя культурної діячки у часи української революції 1917 року. У той час Олена Пчілка працювала редакторкою «Рідний край. Газета Гадяцького земства», писала публіцистику й у своїх текстах відтворювала власну візію української держави та якою бачить загрозу з боку Росії.
«Конкретні дії дають бачення постаті. Ти розумієш шлях, пройдений Ольгою Петрівною. Це часи тотальних заборон всього українського. І пронести свою позицію, дочекатися України й завершувати життя в ранньому більшовицькому Радянському Союзі, то мене дуже зачепило», — додала Наталка Пономарів.
На презентації томів авторка задуму познайомилася з майбутніми науковими консультантами її стрічки — Юрієм Громиком та Сергієм Романовим. Пів року ідея чекала свого часу, а згодом робота пішло дуже стрімко, пригадала режисерка.
У січні цьогоріч вона написала проєкт стрічки, навесні Український культурний фонд підтвердив фінансування, влітку тривала активна дослідницька робота, а у серпні проводили зйомки. Вони відбулися у місцях, пов'язаних із родиною Драгоманових-Косачів: у Гадячі, Звягелі, Луцьку, Колодяжному та Києві.
Оскільки умістити 12 томів у 60 хвилин просвітницького проєкту неможливо, команда закцентувала свою увагу на тих моментах, які знаходили найбільший емоційний відгук у творців, і не трималися суто біографічної ідеї.
«Намагалися шукати більш особисті речі. Наприклад, як вона 70-річна, живучи в доньки, втративши усі свої статки, бо більшовики все націоналізували, просить знайомих забрати їй продовольчий пайок з їжею, тому що сім'я голодує», — навела приклад Наталка Пономарів.
Назва стрічки взята з вірша «Минула молодість», рядок «З братами ще я словом поділюсь, хай пісня тая ще по світу погуляє…».
«Воно для мене дуже відбиває те, що все своє життя робила Олена Пчілка. Вона писала, продукувала український контент, сіяла це слово, ділилася ним. І мені було дуже важливо, щоб вона звучала», — зауважила авторка фільму.
За «озвучкою» листів, спогадів та публіцистики Олени Пчілки звернулися до Наталії Сумської.
«Я, міркуючи, який має бути її голос, подумала про пані Наталю Сумську. І мені було дуже приємно, що вона, не знаючи нас, але почувши, що це Олена Пчілка, каже: "Знаєте, вона мені дуже близька, я з задоволенням це зроблю, я її теж відчуваю"», — поділилася режисерка.
У фільмі звучать коментарі експертів, істориків, дослідників постаті культурної діячки: Юрія Громика, Сергія Романова, Тетяни Данилюк-Терещук, Ігора Гирича, Ростислава Семківа та Ірини Щукіної.
Редактор стрічки Юрій Громик був одним з перших, хто побачив докуфільм у готовому варіанті й міг вносити правки. А також виступав як науковий консультант, осмислював її роль у творенні української літературної мови та перекладацьку діяльність.
Один з конфліктних моментів, пригадує мовознавець, виник ще на етапі підготовки повного видання творів Олени Пчілки: чи треба вміщувати у них її переклади російської класики.
«Вона не випадково перекладала російську класику, таким чином показувала, що українська має такі ж виражальні можливості, як і російська. Вона утвердила статус української як повноцінної мови художньої літератури. Тобто це теж приклад політичної акції», — зауважив Юрій Громик.
Зі слів головного консультанта стрічки Сергія Романова, передусім слідкували за фактажем, додавали ті характеристики до портрета Пчілки-людини, що могли найбільше зацікавити глядача й при цьому не порушити концепцію.
Залежало йому не тільки показати здобутки та велич культурної діячки, що безсумнівно важливо, а і її новаторства, які вона пропонувала патріархальному світові, зокрема й нові теми та сюжети в літературі, погляд на ситуацію жіноцтва у творчості, науці, в політичній та громадській площинах.
«Пчілка одна з перших виголосила, що жінки можуть вимагати за свої опубліковані тексти гонорар. Вважалося, що плюс вже у тому, що чоловіки їх публікують. Але це інтелектуальне звершення, за яке отримують гроші. Пчілка говорить: чому жінки мають цього права бути позбавленими?», — додав Сергій Романов.
Також до створення стрічки долучилася співачка, телеведуча Анжеліка Рудницька. Зі слів режисерки, вона бачила спільність між Оленою Пчілкою та Анжелікою у продукуванні українського продукту в часи, коли цим займалася меншість. Тож думка співачки у фільмі звучить, не з боку науки, а людини, яка їй близька за духом.
«Я її дуже ціную за те, що вона світ міряла українською міркою. Але коли я боролася за український контент в Україні, то я ще не знала так багато про Олену Пчілку. Якби знала, це б давало мені сили», — переконана Анжеліка Рудницька.
Під час першого показу стартувала також онлайн-трансляція докустрічки. Фільм «Я словом поділюся. Олена Пчілка» можна побачити на ютуб-каналі Prosto Production. Також команда планує телевізійні покази.
Термінові новини читайте в Telegram та Viber Суспільне Луцьк. Також ми є у WhatsApp.
