Лікар-нарколог Центру терапії залежностей з Луцька Іван Сухий мобілізувався до війська у липні 2022 року. Він 3 роки і 9 місяців служив у повітряних силах України начальником медичної служби у 302-му зенітно-ракетному Харківському дивізіоні.
Про це розповіли у комунальному підприємтсві «Волинська обласна психіатрична лікарня».
Спочатку Іван Сухий з дружиною волонтерили — передавали на фронт автомобілі швидкої допомоги, які отримували від друзів із Литви. Відправляли на Харків продукти та ліки. А потім прийшло бажання піти захищати Батьківщину, каже Іван Сухий, хоча на той час обставини дозволяли залишитися вдома й продовжувати лікарську практику. Два тижні готувався, а потім повідомив дружину про своє рішення.
«Перед мобілізацією хвилювався — боявся, що не встигне послужити й буде соромно дивитися у вічі людям, які повернуться після війни. Спочатку був азарт, бажання наблизити перемогу та ненависть до ворогів. А потім прийшло розуміння, що нас чекає затяжна війна», — каже Іван Сухий.
Основний час лікар надавав медичну допомогу військовослужбовцям підрозділу. А коли заступав на чергування разом із побратимами, доводилося збивати зі стрілецької зброї «шахеди», а зенітно-ракетним комплексом — працювати по крилатих ракетах.
Основні навички військової справи лишилися ще зі студентських років та навчання на військовій кафедрі військово-медичної академії, яку закінчив під час навчання у Національному медичному університеті імені О. О. Богомольця. Безпосередньо на службі вже відшліфовував уміння користуватися зброєю, розповідає лікар.
«Складність служби у ППО полягає не тільки у постійній загрозі власному життю під час повітряних тривог, а й у відповідальності за збереження зенітно-ракетного комплексу, який часто був основною мішенню ворога. Техніку потрібно було надійно маскувати, аби зберегти її та залишатися продуктивними у війні», — розповідає Іван Сухий.
Іван Сухий повернувся до цивільного життя у квітні 2026 року. Розповідає, що перші 3–4 місяці довелося звикати до нових реалій, режиму та роботи в лікарні. Дався взнаки довготривалий стрес і кількарічне перебування у реаліях війни.
Нині, — каже медик, — військовий досвід допомагає лікарю у спілкуванні з пацієнтами, які мали стосунок до військової служби. Він із власного досвіду розуміє контекст проблеми й може легше оцінити стан військового чи ветерана.
Термінові новини читайте в Telegram та Viber Суспільне Луцьк. Також ми є у WhatsApp.
