Тридцятирічний Костянтин Галан до війни захоплювався фотографією, в мирний час працював в Німеччині на будівництві, після початку повномасштабної повернувся в Україну, 24-го лютого мобілізувався. Служив гранатометником у 14 окремій механізованій бригаді.
Як чоловік розповів Суспільному, протягом року служби, під час виконання бойових завданя отримав 3 поранення, останнє було складним. Осколки міни порвали сухожилля на правій нозі, пошкодили судини та нерви.
Після операції Костянтин отримав групу інвалідності, демобілізувався та розпочав професійний шлях фотографа.
«Саме більше мені подобається портрет. Працюю в більшості з молоддю. Тобто, не з професійними моделями. Частіше всього просто знайомлюся з кимось на вулиці. Тобто, є люди, які хочуть виділитися якось візуально. Я це все помічаю», — каже Костянтин Галан.
Костянтин каже, що знайомиться без проблем. Я кажу: «Кльовий стільок в тебе і все».
«Показую фотографії, портфоліо. Я без спалаху з дому просто не виходжу. Також не лінуюся брати з собою рюкзак. Я не прив'язаний до якоїсь одної локації, я просто беру своє світло і можу де хочу знімати в студійній якості. І все буде супер», — розповідає фотограф.
Костянтин Галан каже, що раніше сам любив фотографуватися. Коли жив у Німеччині мав друга фотографа. Саме він йому продавав свою стару камеру та два об'єктиви за 100 євро у 2021 році, так і почалось захоплення фотографією. Першою моделлю фотографа був він сам.
«Я вирішив, що піду в якусь бойову бригаду, просто пішов в військомат і попав в 14-ку. Там не сильно було до знімання. Рік я десь прослужив з початку повномасштабки до 8 лютого 23-го року, це я вже третій раз був поранений. Перші два були такі легші, третій раз тяжкий, ще досі з палочкою ходжу», — каже фотограф.
Поки гоїлася нога після операції і ривала реабілітація, то Костянтин Галан купив собі новий фотоапарат.
«Я не помічаю якихось проблем, десь мені там лягти, встати. В мене окрім хворої кінцівки, є три інші доволі такі розвинені. Я себе почуваю нормально, просто справа в тому, що мені треба багато ходити буває. Я втомлююся. Допомагає дружина», — розповідає Костянтин Галан.
Ветеран каже, що з дружиною познайомився на вулиці під час фотографування. У неї був яскравий образ. Запропонував їй взяти учать у фотосесії у стилі 80-х, в хорорі.
Вона приїхала, каже Костянтин, і між ними спалахнула іскра, тепер це його улюблена модель.
«Мені дуже сподобалось, як він зміг, незнайомих між собою людей об'єднати в одну команду і зробити такою компанією, яка знає, як комунікувати одне з одним і почуватися абсолютно комфортно, так, ніби це, не знаю, однокласники», — ділиться спогадами про першу фотозйомку дружина Єлизавета Галан.
Вона допомагає чоловіку під час фотосесії.
«В нього є своє бачення. Тобто, світ навколо він насправді не такий кольоровий, як на його фотографіях, але на фотографіях він дуже насичений і дуже гарний», — каже дружина фотографа.
Сам фотограф каже, що любить процес знімкування, але найбільше кайфує, коли викладає світлини в соцмережі та їх починають лайкати, а найменше йому подобається — сидіти та обробляти світлини.
Вже другий рік Костянтин Галан він фотографує військових.
«Я хочу більше працювати в цьому напрямку, тобто молодь молоддю, всякі ніформали ніформалами, але війна — це актуалочка. В нас є наші військові, мої побратими і так далі. Ось на чому треба робити акцент», — говорить фотограф.
Чоловік каже, що робота з військовими також має свої особливості — хлопців треба показати з правильного боку, щоб вони виглядали гідно.
«Є хлопці з ампутаціями. З різними, так скажем, важкими історіями, без рук, без ніг, без очей і так далі. І переді мною стоїть задача сфоткати його так, щоб ця фотографія його не принизила. Він має бути козаком. Шрами мають навпаки в цьому плані грати на руку», — каже Костянтин Галан.
У планах Костянтина й надалі розвиватися у фотографії, можливо, співпрацювати з українськими брендами одягу, фотографувати військових та розповідати їхні історії світу.
Термінові новини читайте в Telegram та Viber Суспільне Луцьк. Також ми є у WhatsApp.
