До військової служби 27-річний лучанин Вадим працював далекобійником. За кермом вантажівки об'їздив чи не всю країну. Восени 2024 року змінив цивільний одяг на військову форму і приєднався до Волинського прикордонного загону.
Нині старший солдат служить у прикордонній комендатурі швидкого реагування, розповіли 14 вересня у Волинському прикордонному загоні. Його основна спеціальність — водій.
Зі слів захисника, позивний «Шнурок» з'явився у нього буквально за кілька хвилин до першого виїзду на позицію.
«Сказали терміново збиратися. Я саме зашнуровував берці, коли чую: «Швидко кажи позивний, треба записати в бойовий зошит». Подивився на шнурки й кажу: «Шнурок». Потім ще кілька разів питали, може, зміню, але я залишив як є», — говорить Вадим.
Перший вихід, каже прикордонник, запам'ятався йому особливо.
«Сидимо на позиції, і раптом чую – за кілька десятків метрів кашляють окупанти. Спочатку навіть розгубився. Вийшов на командира по рації, повідомив, що ворог поруч. Ми з побратимом трохи змістилися, дали по посадці і повернулися на позицію. Хвилин через 10–15 туди вже почали прилітати міни та гранати. Зате потім три дні з того боку було тихо», — згадує лучанин.
Вадим зізнається: найважчий епізод стався наприкінці першої ротації. Під час виходу з позицій бійці потрапили під обстріл. Поранення отримали майже всі з групи. Серед них був і Вадим, який мав осколкове поранення.
Поруч потребували допомоги побратими, один із яких був важко поранений. Вадим пригадує: наклав турнікети, зробив перев'язку, ввів знеболювальне, а потім разом з іншими бійцями виніс пораненого до місця евакуації. Далі був довгий шлях у безпечну зону, лікарня, відновлення і повернення у підрозділ.
Зараз у прикордонника друга ротація. За кермом різної техніки він доправляє бійців і майно, а також бере участь в евакуації з небезпечних ділянок.
«Нещодавно наша бронемашина підірвалася на міні. Я одразу пересів на іншу і поїхав витягувати хлопців. Також доводилося евакуйовувати пошкоджений квадроцикл з-під обстрілів. Колеса були пробиті, але двигун працював. Тому сів за кермо і вивіз його з позиції», — каже старший солдат.
За час служби, додає Вадим, не раз опинявся в ситуаціях, де рішення потрібно було приймати за лічені секунди. Він переконаний, що до війська і захисту Україну мають долучитися якомога більше людей, щоб ті хто зараз перебуває на передовій, могли вчасно повертатися на відновлення.
Термінові новини читайте в Telegram та Viber Суспільне Луцьк. Також ми є у WhatsApp.
