У Шацьк відбувся черговий етап міжнародного проєкту з кільцювання білого лелеки. Науковці обстежили сім активних гнізд та закільцювали 12 пташенят. Отримані дані поповнять базу Українського центру кільцювання птахів та міжнародну систему моніторингу білого лелеки.
Це дасть змогу дослідникам відстежувати міграційні маршрути птахів, їхнє розселення та особливості відтворення популяції, розповів Суспільному доктор біологічних наук, професор кафедри зоології Львівського національного університету імені Івана Франка Андрій Бокотей.
"Це відбувається в рамках міжнародної польсько-словацько-української програми кільцювання білого лелеки", — каже Андрій Бокотей.
За словами науковця, кільцювання птахів застосовують уже понад століття. Металеві та кольорові кільця дозволяють ідентифікувати кожного птаха та відстежувати його переміщення навіть через багато років.
"Кожен номер є індивідуальним і куди б птах не полетів, ми будемо знати, що це наш птах. Ми подаємо цю інформацію Українському центру кільцювання птахів і міжнародному центру", — зазначив Андрій Бокотей.
Окрім встановлення кілець, науковці проводили вимірювання пташенят, визначали вагу, розміри дзьоба та крил, а також відбирали зразки пір’я для подальших генетичних досліджень.
"Пір’їнка дозволяє встановити в майбутньому стать пташенят, бо в лелеки неможливо візуально відрізнити самця від самки", — пояснив Андрій Бокотей.
У межах проєкту фахівці також вивчають кормову базу білого лелеки та вплив змін довкілля на його популяцію.
"Годують пташенят майже виключно комахами. Ми досліджуємо харчування білого лелеки і те, як зміни в довкіллі можуть впливати на пташенят", — сказав Андрій Бокотей.
За словами заступника директора з наукової діяльності Шацького національного природного парку Василя Матейчика, цього року науковці зафіксували меншу кількість пташенят у гніздах.
"У цьому році кількість пташенят у гнізді дуже маленька. Це пояснюється слабкою кормовою базою. Через нестачу води є брак корму для птахів, тому не кожне гніздо заселене, а в більшості гнізд ми спостерігаємо лише одне-два пташенята", — зазначив Василь Матейчик.
Окремо під час досліджень науковці оцінюють стан гнізд та їхню безпечність.
"Заміри гнізда проводяться для того, щоб відстежувати, як воно розвивається протягом кількох років. Якщо гніздо розташоване на стовпі без спеціальної платформи, воно може становити небезпеку як для птахів, так і для ліній електропередач", — розповів співробітник Львівського державного природознавчого музею Владислав Гедзюк.
Під час роботи дослідники намагаються мінімізувати стрес для пташенят.
"Ми стараємося все робити швидко й оперативно. Після кільцювання батьки майже відразу повертаються до гнізда та продовжують доглядати за пташенятами", — сказав Василь Матейчик.
Він також зауважив, що під час спеки дорослі лелеки активно захищають потомство від перегріву.
"Сьогодні страшна спека, тому вони стоять над пташенятами, затіняючи їх, або приносять воду і поливають їх із дзьоба", — додав науковець.
У Шацькому національному природному парку білий лелека вважається одним із символів Полісся.
"Білий лелека для нас є символом Полісся. Це знаковий птах нашого краю", — зазначив Василь Матейчик.
Науковці наголошують, що кільцювання дозволяє отримувати інформацію про місця зимівлі, маршрути перельотів та повернення птахів до гнізд.
"До нас приходить інформація, завдяки якій ми знаємо, куди наші лелеки летять, де вони відпочивають, куди повертаються і які гнізда займають", — сказав Андрій Бокотей.
Реалізовувати проєкт допомагають енергетичні компанії, які надають підйомники та спеціальне обладнання для доступу до гнізд.
Матеріал підготувала кореспондентка Уляна Цісарук.
Термінові новини читайте в Telegram та Viber Суспільне Луцьк. Також ми є у WhatsApp.
