23 червня — 85-та річниця розстрілу в'язнів у Луцькій тюрмі. Тоді загинуло понад 2 000 людей, засуджених через політичні мотиви.
Енкаведисти Енкаведисти — співробітники Народного комісаріату внутрішніх справ (НКВС) СРСР.вчинили розправу над арештованими перед відступом радянських військ на початку німецько-радянської війни, розповіла редакторці Українське радіо Луцьк Оксані Кривцун історикиня Леся Бондарук.
Зі слів кандидатки історичних наук, розстріл виконали за наказом № 2445 народного комісара державної безпеки Всеволода Маркулова. Згідно з документом, всіх утримуваних у 62 тюрмах на території західної частини України, взяли на облік, і поділили на дві категорії: одних мали розстріляти, інших — вивезти.
"Але для вивезення їм не вистачило вагонів, часу і сили. Відповідно, перші розстріли почалися на Львівщині вже 22 червня", — сказала Леся Бондарук.
Ті, хто мали померти, були ув’язнені з політичних мотивів: пластуни, члени “Просвіти”, священники, представники української інтелігенції, члени Організації українських націоналістів.
"Тим хто вижив — це біля 50 людей, дали команду перетягати тіла до ями, яка утворилася від бомби на куту церкви. Це саме ті, яких відкопали у 2017 році. А потім уже енкаведисти добивали поранених і продовжували захоронення 24 червня", — додала вона.
Оскільки енкаведисти відчували брак часу, то не виводили в'язнів, а одразу стріляли по камерах. Коли наступного дня, 25 червня, на територію зайшли нацисти, вони звільнили тих, що ще залишилися живими в камерах.
"Саме тому слідство радянської влади намагалося сказати, що це все робили нацисти, що вони частину в'язнів звільнили, а решту розстріляли. Приховати таким чином злочини свої. Але нацисти їх випередили, тому що розкрили поховальні ями", — пояснила історикиня.
Історія прадіда Лесі Бондарук
Однак, зі слів дослідниці, на цьому розстріли не завершилися. Коли у 1944 році радянська влада повернулася до Луцька, страти політично неблагонадійних поновилися. Прадід історикині Петро Криворучко був одним із тих, кому присудили смертний вирок.
"Мого прадіда розстріляли у листопаді 1944 року, саме на території Луцької тюрми", — сказала Леся Бондарук.
Розкопки на місці розстрілу в'язнів
У 2017 році на території старого міста розпочалися роботи з ексгумації людських останків. У вирві від снаряду знайшли 110 тіл знайдено, які перепоховали за християнським обрядом.
Історикиня виступає за те, аби на місці розстрілу в'язнів створити Музей визвольного руху і радянських репресій, адже на території тюрми також перебували січові стрільціСічові Стрільці — військовий підрозділ Наддніпрянської Армії УНР, сформований у 1917 році початково із українців з Галичини та Буковини, військовополонених з австро-угорської армії., ув'язані Польщею. З її слів, багато етапів історії пройшли через Луцьку тюрму.
Наразі у будівлі в'язниці з 2001 року діє Свято-Архангельський чоловічий монастир. Леся Бонадрук наголошує, що приміщення не є культово-релігійним і потребує належної меморіалізації.
Термінові новини читайте в Telegram та Viber Суспільне Луцьк. Також ми є у WhatsApp.
