Протяжність кордону з Білоруссю у межах Волинської області становить 203 кілометри. Вздовж цієї ділянки вириті протитанкові рови, між ними — бетонна стіна зі сталевим дротом, система мінно-вибухових загороджень та протитанкові надовби, які ще називають "зуби дракона".
Про це Суспільному розповіла речниця Волинського прикордонного загону Маргарита Вершиніна.
Укріплення українсько-білоруського кордону в межах Волині
Вздовж державного рубежу з Білоруссю облаштували систему інженерних загороджень, зокрема є викопані протитанкові рови.
Глибина одного з таких ровів — 3,5 метрів, говорить прикордонник Ігор. З його слів, рівень води зараз становить 2 метри і дно мулисте, тому проїхати ділянку фактично неможливо. Також по всій лінії кордону встановлений колючий дріт "Єгоза"Єгоза — це високоефективне спіральне колюче загородження, виготовлене з армованої колючої стрічки, яке використовується для надійного захисту периметра. Завдяки гострим лезам перелізти через неї фізично неможливо, що робить її значно міцнішою та ефективнішою за звичайний колючий дріт..
"Якщо якийсь танк, всюдихід буде пробувати його переїхати, в нього не вийде, бо з цієї сторони дуже піщано, на дні дуже мулисто. Виїзд торф’яний, тобто машина буде постійно закопуватись, не могтиме зачепитися і виїхати спокійно. Єгоза тебе травмує постійно, бо ріже і дуже гостра, чим більше ти пробуєш вилізти, тим більше ти заплутуєшся", — говорить військовий.
Цілодобово прикордонники здійснюють патрулювання на автомобілях та пішки, кордон охороняють у посиленому режимі, зазначив прикордонник Богдан.
"Є місця підтоплення, непрохідні місця, болотисті, які не можна пройти і проїхати. Цілодобово ведеться нагляд за суміжною територією з РБРеспубліка Білорусь, проглядаються їхні дії, з їхнього боку, що вони роблять, до чого готуються-не готуються. В нас на ділянці все спокійно", — каже військовий.
Зі слів речниці 6-го прикордонного Волинського загону Маргарити Вершиніної, кордон охороняють у посиленому режимі, серед особового складу — військовослужбовці з бойовим досвідом.
"У разі виникнення будь-якої загрози з Республіки Білорусь у нас є напоготові додаткові резерви. Спостереження за держкордоном здійснюється за допомогою камер віддаленого відеоспостереження. Також моніторинг ділянки кордону проводимо за допомогою БпЛА як по лінії держкордону, так і по той бік кордону", — сказала речниця.
Що кажуть жителі прикордоння Волині
У селі, прилеглому до прикордонної застави, люди садять городи, доглядають свійських тварин, працюють, виховують дітей, проте у разі наступу готові дати відсіч, говорять місцеві жителі. Волинянинка Олена Комзюк
"Вчора летять шахеди, а ми собі малину отут полемо. Внук, правда почав плакати... Малина перша була померзла цього року, але нам проблєма — війна. З малини завжди жили скільки років, аби здоров'я було і мир!" — каже жінка.
Господарює на своїй ділянці волинянин Анатолій Комзюк. Каже: приводить до ладу рамки для своїх вуликів. Чоловік каже: люди в селі живуть звичне життя.
"Вилами не повоюєш, але щось найдем! Ну втікати в крайньому случаї не думаю. Але ж, надіємось, що вони не підуть. Хіба вони вже дурні! Тож вони бачать, що тут їх "ждуть" під каждим кустом", — каже чоловік.
Укріплювати лінію кордону почали у 2021 року під час міграційної кризи. З лютого 2022 року будівництво комплексу інженерних загороджень, мінно-вибухових та природніх перешкод продовжили, зазначила речниця прикордонників Маргарита Вершиніна.
Скільки усього грошей витратили на облаштування оборонних споруд у прикордонних районах Волині виконувач обов’язків начальника обласної військової адміністрації Роман Романюк не сказав. До будівництва, з його слів, долучалися громади, бізнес, державний та обласний бюджет. На випадок вторгнення зі сторони Білорусі в громадах є план координації державних органів, аби евакуювати цивільне населення.
Термінові новини читайте в Telegram та Viber Суспільне Луцьк. Також ми є у WhatsApp.
