Упродовж минулої доби рятувальники Волині загасили 15 пожеж, більшість із яких виникли в екосистемах. Загальна площа загорянь перевищила 11 гектарів.
Про це 31 березня повідомили у Держслужбі з надзвичайних ситуацій в області.
За словами рятувальників, у Камінь-Каширському районі в селі Гута-Камінська ліквідували пожежу сухої трави та чагарників на площі 0,6 гектара.
У Луцькому районі займання сухої трави, очерету та чагарників виникали у Горохові, селах Мирне і Переспа, а також у селищі Мар’янівка. Крім того, у селі Підгайці горіла господарська споруда. Ймовірною причиною пожежі стало коротке замикання електромережі.

У Ковельському районі пожежі сухої рослинності ліквідовували у Ковелі на території садівничого масиву "Дружба" та поза межами села Мельники. У Ковелі внаслідок поширення вогню пошкоджений дачний будинок.
У Володимирському районі загоряння сухої трави та чагарників виникали у селищі Благодатне, селах Гайки, Зимне та Амбуків, у Нововолинську, селищі Локачі, а також поза межами села Милятин.

Також рятувальники ліквідували пожежу торфу у селі Велика Ведмежка Маневицької громади Камінь-Каширського району на площі 0,5 гектара. Через те, що торф може тліти на глибині, ліквідація пожежі потребувала тривалого проливання осередків горіння та постійного контролю.

За попередніми даними, основною причиною пожеж в екосистемах стало необережне поводження з вогнем невстановлених людей.
Травмованих внаслідок пожеж немає.
Чому не можна спалювати суху траву
Під час спалювання сухої трави та гілок в повітря викидаються шкідливі речовини: чадний газ, канцерогени, діоксини. Такі пожежі можуть призвести до загибелі тварин і знищення ґрунту, інформує Держекоінспекція у Волинській області.
Окрім того, кажуть екологи, вогонь з поля легко перекидається на ліси, будинки, господарства. Щороку через підпали трапляється десятки масштабних пожеж. Замість спалювання в Держекоінспекції радять використовувати суху траву, як компост, для мульчування або для сільських потреб.
За спалювання сухої трави передбачена адміністративна відповідальність. Штраф для громадян становить від 3060 до 6120 гривень, для посадових осіб — від 15 300 до 21 420 гривень. В умовах воєнного стану такі дії можуть розцінюватися як додаткове навантаження на спецслужби та підрив обороноздатності.
Термінові новини читайте в Telegram та Viber Суспільне Луцьк. Також ми є у WhatsApp.
