Головний майстер-сержант Анатолій Кропива — командир відділення 25-ї державної пожежно-рятувальної частини Луцька. За понад 20 років служби у Державній службі з надзвичайних ситуацій Волині він здійснив сотні виїздів. Каже: найважчі — ті, де в небезпеці діти.
Історію рятувальника оприлюднили 30 січня в Держслужбі з надзвичайних ситуацій у Волинській області.
"Найбільше страшно в службі — це знаходити на пожежі загиблих дітей", — говорить рятувальник.
Анатолій Кропива пригадує: один із таких викликів ледь не завершився трагедією для родини з Луцька. Вночі спалахнула пожежа у житловому будинку. Другий поверх затягнуло густим димом, там перебували мама та двоє доньок — 5 і 8 років.
"По прибуттю адміністрація повідомила, що на другому поверсі були люди. За допомогою рятувальних пристроїв ми вивели дітей і маму на свіже повітря. Радість — бо все вдалося, всі живі, всі здорові", — згадує Анатолій Кропива.
Восени 2022 року Анатолій перебував на ротації в Харкові. Працював у Північній Салтівці — районі, який зазнав масштабних руйнувань через російські обстріли. Гасити пожежі доводилося у багатоповерхівках із пошкодженими сходовими клітинами та ризиком обвалу.
"Був виїзд у дев’ятиповерховий житловий будинок. На третьому поверсі стався вибух газу з подальшим горінням квартири. Сходові клітини не цілі, була небезпека обвалень. Стволи підіймали мотузками через вікна, щоб у разі потреби швидко їх забрати", — розповідає рятувальник.
Тоді надзвичайники евакуювали трьох людей із сьомого та дев’ятого поверхів. Мешканців виводили через завали, пояснювали, як дихати крізь мокрі рушники, аби зменшити вплив диму.
"Боятися — це природно. В організмі має бути присутній страх, який дуже часто зберігає життя", — каже він.
Наприкінці минулого року у складі зведеного загону волинські рятувальники працювали на одному з промислових об’єктів Полтавщини, що зазнав російської атаки. Масштабну пожежу гасили майже добу — у сильний мороз і під загрозою повторних вибухів.
"Вже налагоджена схема — подати максимальну кількість стволів на охолодження. Спочатку резервуарів, а тоді, при максимальному охолодженні, можна приступати до гасіння самої пожежі. Ми просто обливалися водою, щоб довше працювати на стволі. Там дуже високі температури, масштаби серйозні", — говорить Анатолій.
Чоловік також додав, що зараз найбільша його мрія та усіх колег — перемога.
Термінові новини читайте в Telegram та Viber Суспільне Луцьк. Також ми є у WhatsApp.
