22 січня у Луцьку відбувся форум "Добре врядування та громадська участь: партнерство заради змін". Мета заходу — просвітництво та пошук дієвих порад, як розвивати у суспільстві активність до прийняття рішень у громадах.
Про це Суспільному розповіла організаторка, виконавча директорка громадської організації "Волинський Інститут Права" Ірина Гайдучик.
З її слів, коли команда проводила опитування по громадах Волинської області про впровадження інструментів і практик громадської активності, то виявила, що часто громадська участь загалом не оцінюється, а у людей немає розуміння для чого вона потрібна і чи варто на це використовувати свій час.
Те, як люди почувають себе в селах та містах, впливає на їх бажання залишитися там і вкладати свої ресурси у їх розвиток, зауважила Ірина Гайдучик. Тож захід присвятили обміну практики та завдань, які виконували громадські сектори та влада у регіонах країни для покращення рівня ініціативності жителів.
"Після кожного форуму ми маємо нові партнерства, проєкти, які дають можливість затягнути інвестиції чи ресурси в громади, певну зміну поведінки влади, громадського сектору. Але це не змінюється на наступний день, це тривалий процес", — розповіла Ірина Гайдучик.
Як зазначила Ірина Гайдучик, ГО проводить форуми із 2019 року з перервою через повномасштабне вторгнення. Цьогоріч до форуму приєдналися 96 спікерів та слухачів з Волині, Рівненщини, Вінниччини, Києва та Чернігова.
Як пояснила співорганізаторка, доповідачами запрошували представників міжнародних донорських структур, які підтримують громадський сектор, учасників державного сектору, секретаріату Кабміну, які б розповіли як відбувається врядування зі свого боку.
"Ми знайшли їх на Волині й вони насправді не погані. Можливо це зарядить інших на впровадження такого у своїх громадах. Це об'єднувати старостинські округи, розвивати молодіжну сферу, ветеранське середовище і співпрацю з владою", — додала Ірина Гайдучик.
Дискусії форму присвятили побудові демократії на локальних рівнях, людям, які над цим працюють і системам, які можна використати.
Зокрема спікерка, координаторка фонду "Аскольд і Дір" Наталія Климова, яка приїхала з Києва, розповіла: участь у форумі для неї є відповіддю на тези, що звучать на Всесвітньому економічному форумі в Давосі.
"Демократія — це коли важлива думка кожного, не тільки великого і сильного. Усі мають право вирішувати свою долю. Тому важливо і в маленьких громадах, і у Волинській області, формувати відповідь Давосу", — заявила Наталія Климова.
Однією з тем обговорення форуму стала схильність мешканців до відсторонення від громадського життя та як це можна змінити.
Своїм баченням ділилися регіональна координаторка Програми EGAP у Волинській області Оксана Киричук, радниця з питань децентралізації та місцевого самоврядування у Вінницькій області Людмила Гурба, керівниця Чернігівського ресурсного центру розвитку місцевої демократії Наталія Дрозд та керівник організації "ОПОРА. Рівне" Андрій Токарський.
Вони розповіли, що головними чинниками, які зупиняють людей від суспільної діяльності це нерозуміння для чого потрібно бути активним, невдалі попередні спроби та несистемна залученість у самоврядуванні.
"Громадські бюджетні слухання проводять раз на рік, це хоч якась системність. А те — разова робота. Коли жителі не відчувають, що це постійна участь, тоді не має довіри. Бо всі ми знаємо, що разове — крихке", — сказала Наталія Дрозд.
Серед рішень — Наталія Дрозд із Чернігова наголосила на важливості позбутися стереотипу, що влада є явищем далеким від розуміння простих жителів, адже влада обирається саме тими людьми.
Вона навела приклад комунікації влади з жителями. З її слів, Чернігів — єдиний обласний центр, який не ставив ялинку на центральній площі, бо жителі упродовж 4 років проти витрачання цих коштів на розваги. Оскільки людям хотілося відчути свято, вони принесли свої шість невеличких прикрашених ялинок на площу й оберігали їх, додала учасниця заходу.
"Після того, як свята завершились, вони зробили публічне оголошення, що всім, кому дорогі їхні ялинки, можуть їх забрати до певного числа. Після це все перенесуть в музей, як приклад стійкості культури участі, бажання долучитись і щось зробити", — поділилася прикладом спікерка.
Під час окупації та обстрілів, зазначила вона, з’явилося розуміння, що усі несуть однакову відповідальність за життя і якщо не долучишся до прийняття певного рішення, завтра тебе може не бути.
"У нас в деяких громадах не чекають, поки влада дасть житло ВПО. Зараз людський ресурс дуже важливий. Вони переселяють тих, хто майже на кордоні, за свої кошти викупляють будинки в інших селах, але в межах цієї громади, щоб зберегти людей", — розповіла Наталія Дрозд.
Людмила Гурба порадила, що системність у прийнятті рішень громадою можна напрацювати беручи участь у невеликих проєктах, до прикладу у формуванні шкільного громадського бюджету.
Андрій Токарський додав про потребу змінити філософію управління в громаді. У першу чергу, перестати працювати зі страху до закону та його порушенню і стати людино орієнтованими — будувати свою діяльність навколо того, аби зробити життя мешканців кращим.
Також варто якісно доносити інформацію до цільової аудиторії, на рівні її компетенції, аби отримати від неї корисну відповідь. Окрім того, важливо дати жителям відчути, що громадські слухання проводяться для них, інакше вони ніколи на них не прийдуть.
"Наприклад, у Рівному у 2016 на громадський бюджет прийшло голосувати 2 400 людей. На той час, трошки менше ніж 1% жителів. У 2021 прийшло майже 25 тисяч жителів — 10%. Це не мега зростання, просто цей інструмент став зрозумілим для людей", — сказав Андрій Токарський.
Водночас згадували про вивчення історичного контексту інструментів, які ефективно працювали у співпраці громадян з владою, спроможність місцевого врядування швидко реагувати на виклики й проблеми у громаді й пропонувати новозміни, які мали вдалий результат в інших містах.
Термінові новини читайте в Telegram та Viber Суспільне Луцьк. Також ми є у WhatsApp.
