Волинянка Вікторія Струсь веде блог, у якому показує як долає спортивні випробування. Найдовша пройдена дистанція — 70 кілометрів у горах, яку дівчина пройшла за 16,5 годин.
Суспільному блогерка розповіла, що ніколи не займалася бігом професійно, але півтора року тому вперше спробувала трейлові Трейл — легкоатлетична бігова дисципліна, яка передбачає біг сильно пересіченою місцевістю та бездоріжжям і проводиться в межах різноманітних ландшафтів в природних умовах на відкритій місцевості.змагання і відтоді "закохалася у біг".
"Мама дуже хотіла мене віддати на танці, а я подивилась, що Спанч Боб займається карате. І думаю: "О, я теж буду займатися карате, як мій кумир дитинства". І пішла. Мені дуже пощастило, бо був чарівний тренер. Він мені прищепив любов до спорту", — каже Вікторія Струсь.
Пізніше пробувала інші види спорту: волейбол, плавання, легка атлетика. Але, зізнається, ніде довго не затримувалася. У 15 років разом з мамою пішла у зал і відтоді не пропустила жодного тренування.
"Я думаю, як то можна цікавіше пробігти ті 20 кілометрів, ніж просто по асфальту? І щось вигадую. Це не просто інтерес, а перевірка власних можливостей", — каже Вікторія Струсь.
Одним із найважчих випробувань, пригадує, був з проходження кілометра на руках. Спочатку планувала п'ять, але тренерка відмовила.
"То було тому, що я на той момент не могла бігти, і мене крутило. Думаю, ні, ну я хочу щось таке цікавеньке зробити, щось таке зняти прикольне. До того я рік вчилася на них ходити й думаю, якось потихеньку, помаленьку, поступово та й прийду", — розповідає.
Наступного ранку Вікторії було боляче дихати, обличчя два дні було набрякле, через підвищений прилив крові до мозку. Тому вона закликає такого не повторювати.
Найекстремальнішим досвідом називає пробіжку, що тривала з ночі до світанку. Каже, це було найстрашніше, що траплялося в її житті. Рух починала з Ківерець, мала добігти до Рожища.
"Мене напевно, вночі панічна атака накрила, коли я до бабусі прибігла. Перше, що темно, друге – комендантська, мене можуть і зловити. І третє, їздять машини. А я побачити їх взагалі не очікувала, тому що то забута дорога, якою, в принципі, вдень майже ніхто не їздить, а тут вночі", — додає вона.
Біля Рожища планувала побачитися зі знайомим і зустріти схід сонця. Та вибігши з лісу, додзвонитися не вдалося.
"Я хотіла отак під деревцем сісти, закутатися і чекати світанку, тому що я не хотіла вже добігати. Та мені лишалося десять кілометрів. Я думаю: "Ні, Вікторія, давай, ти сильна, ну куда ти, під деревом сядеш, ти вночі задубієш, а ранок ще холодніший". Я побігла. По дорозі на мене ще напали нічні собаки. Я від них тікала", — згадує Вікторія Струсь.
Прибігши до будинку бабусі, зробила двогодинну перерву на сон і побігла далі. Це виявилося великою помилкою, визнала бігунка, бо після забігу отримала найбільшу травму, синдром іліотібіального трактуСиндром іліотібіального тракту (або "коліно бігуна") — це стан, що викликає біль із зовнішнього боку коліна. Найчастіше виникає у спортсменів, але може розвинутися й в інших людей через слабкі м'язи стегна, неправильну техніку бігу, невідповідне взуття..
"У мене це сталося, тому що я дуже сильно перенавантажила ногу. Коли бігла вночі, я відчувала біль, але я подумала: болить, переболить. Біжимо далі. Я слабак чи що? А так не можна, треба чути своє тіло, свій організм, знаки, які він дає. І я зупинилась тільки тоді, коли мене вже почало нудити від болю", — пояснює бігунка.
На Говерлу дівчина вирішила піднятися у капцях.
"От ви питаєте, чого такі челенджи? Приходить до мене тато, каже: "Вікусь, я ніколи не був на Говерлі, піднімемося зі мною". Я думаю: "Клас, але просто піднятися, то буде нецікаво, так всі роблять", — додає блогерка.
Ділитися у соцмережах досягненнями, каже надихають підписники. Від них часто отримує повідомлення, що вона їх мотивує та заряджає. Додає, для цього і знімає себе.
"Зараз я готуюсь до 12-годинного бігу. Хотілось би виконати норматив майстра спорту. Я дуже вірю в те, що в мене це вийде. Тренуюсь зараз з розумом. Я дуже поглибилася взагалі в цей процес бігу: періодизація тренувань, різні типи бігових тренувань", — сподівається вона.
Крім активного спорту, Вікторії Струсь подобається писати. Поезію пробувала писати з третього класу, брала участь на олімпіадах з мови та літератури.
Термінові новини читайте в Telegram та Viber Суспільне Луцьк. Також ми є у WhatsApp.
