Цього року Локачинському народному аматорському театру виповниться 45 років. Актори – місцеві жителі, які знаходять вільний час на репетиції, гастролі та пошиття костюмів.
Суспільне Волині розпочинає цикл матеріалів, приурочених Міжнародному дню театрів, який відзначають 27-го березня.
Історія Локачинського народному аматорському театру розпочалася ще 45 років тому. Тоді місцеві жителі об'єдналися у драматичний гурток і виступали на свята. Нині ж у театрі є молодша та доросла група акторів.
Найстарший актор аматорського театру – Володимир Макаревич. Чоловіку за 70, працює викладачем. Розповідає, попри зайнятість у полі, хатні справи та роботу, репетиції ніколи не пропускає. "Сам себе настроюєш, на те, що треба виступити, щоб глядачі повірили, що так і є. Втома зразу кудись дівається коли граєш свою роль", – каже актор.
Локачинський театр багато разів займав призові місця на різних конкурсах. За роки існування театрали поставили десятки вистав. "Було і "За двома зайцями" Старицького, "Мартин Буруля", "Весілля в Малинівці", "Кум королю- сват міністру". Крім того, було багато композицій, інсценізацій за творами Шевченка, Остапа Вишні й інших", – каже режисер Анатолій Гніровський. Додає, у репертуарі є дитячі вистави.

Ввечері актори кидають усі справи та збираються на репетицію. У вільний час театрали самотужки створюють декорації та костюми.

Аматорський театр добре знають в усіх навколишніх селах. На гастролі актори їздять стареньким жигулем, у який вміщають також і декорації. Трупу часто запрошують виступати також у школи та дитсадки району.

"У нас як такого фінансування немає, те, що маємо – знаходимо в старих скринях, перешиваємо, шиємо, латаємо. Хтось десь знайшов, хтось вдома, але як би не було, головне бажання, тоді все воно й буде! ", – каже режисер.
Актори народного аматорського театру, каже режисер, нині чекають повного закінчення карантину, щоб знову відчиняти двері для глядачів і їздити на гастролі.