Перейти до основного змісту
У Хмельницькому попрощалися з двома військовими

У Хмельницькому попрощалися з двома військовими

У Хмельницькому попрощалися з двома військовими
У Хмельницькому попрощалися з двома військовими, 17 травня 2025. Суспільне Хмельницький

Сьогодні, 17 травня, у Хмельницькому попрощалися з двома військовими. Майор Андрій Лебедовський загинув 13 травня 2025 року під час виконання бойового завдання. Старший солдат Володимир Нічиков помер 1 травня 2024 року, перебуваючи у полоні.

Про це розповіли рідні й побратими загиблих.

Військовий Андрій Лебедовський
Військовий Андрій Лебедовський, 17 травня 2025, Хмельницький. Суспільне Хмельницький

Побратим Андрія Лебедовського Микола зазначив, він був прикордонником, завершив службу до 2014 року. У перший день повномасштабного вторгнення знову долучився до війська.

"Дуже-дуже добра людина, розумний, чудовий організатор. Кажуть, що є офіцерська честь, ми її в ньому бачили. Дуже шкода, велика втрата. Нам без нього буде важко. Він мені був як батько. Завжди надихав. Деколи сварився, як щось неправильно робив, завжди навчав, як треба правильно. У тому підрозділі, яким він керував, за весь час повномасштабного вторгнення не було ні одного загиблого. Він цим дуже пишався", — пригадав Микола.

За словами побратим Андрія Лебедовського Василя, він служив на різних напрямках фронту. У нього залишились батьки, дружина, двоє дітей: "Я пам’ятаю його тільки з хорошого боку. Був наставником, підтримував. Завжди приймав правильні рішення, ніколи не відступав".

Військовий Володимир Нічиков
Військовий Володимир Нічиков, 17 травня 2025, Хмельницький. Суспільне Хмельницький

Син Володимира Нічикова Юрій розповів, їхня сім'я родом з Маріуполя. Батько усе життя працював ковалем. З 2014 року вони разом відвідували проукраїнські мітинги.

"Коли було вторгнення поблизу Новоазовська Донецької області, ми поїхали копати перші укріплення в Широкиному. У мене закінчилась відпустка, я повернувся на роботу. Він залишився волонтерити для "Азову". 2015 року його прийняли в цю бригаду. Він багато років служив. Коли виповнилось 60 років, його звільнили. Казав, якщо буде загострення, то повернеться на службу. Після 22 лютого 2024 року так і сталось, родині сказав евакуюватись", — пригадав чоловік.

За його словами, Володимира Нічикова взяли в полон з "Азовсталі": "Він помер в полоні. Його тіло повернули майже рік тому, ми чекали результати ДНК. Батько навіть не знав, що у нього є онук. Він був дуже добрим батьком, чуйною людиною".

Андрія Лебедовського поховали на кладовищі у Шаровечці, Володимира Нічикова — на Алеї Слави у мікрорайоні Ракове.

Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook та Threads.

Топ дня
Вибір редакції
На початок