Жителі Херсонщини, які втратили рідних під час окупації, стикаються з серйозними труднощами при оформленні спадщини. Через відсутність доступу до документів і майна на тимчасово окупованих територіях люди змушені звертатися до судів або чекати змін у законодавстві. Ми намагалися з'ясувати, з чого починати,які документи для цього необхідні та чи реально це зробити.
Втратила чоловіка і дім у окупації
Анжеліка Смирнова займається питанням оформлення спадщини. До повномасштабного вторгнення вона разом із чоловіком проживала в місті Олешки в будинку, який чоловік отримав у спадщину від своєї бабусі.
"У листопаді 2022 року під час обстрілу чоловік загинув. Я отримала довідку про його смерть в Олешківській лікарні, яка тоді вже була під контролем російських окупантів. Після поховання я виїхала з Олешок і зараз живу в Києві. Документи з собою не взяла, бо боялася, що їх можуть відібрати, тому зробила лише їхні фотографіїї", — розповідає Анжеліка.
Українське свідоцтво про смерть чоловіка Анжеліка отримала через суд, як це передбачено законом. Коли вона вирішила оформити спадщину на будинок в окупованих Олешках, зіткнулася з багатьма труднощами.
"Спочатку я звернулася до ЦНАПу, щоб внести будинок до державного реєстру. Технічні документи на нього були ще з 2002 року — паперові. Вони зберігалися в бюро технічної інвентаризації в Олешках. Але в ЦНАПі мені сказали, що місцева філія БТІ зараз на окупованій території, зв’язку з нею немає і вона не працює", — розповіла Смирнова.
Анжеліка звернулася до нотаріуса, але ситуація не змінилася — їй відмовили у видачі документів.
"Для мене єдиний вихід — звертатися до суду, щоб мене офіційно визнали спадкоємицею. Але це потребує грошей. Крім того, потрібно зробити оцінку майна. А як її провести, якщо будинок знаходиться на окупованій території і я навіть не знаю, чи він вцілів після обстрілів і підриву Каховської ГЕС? Тому поки що я взяла паузу — у мене є ще два роки, щоб вирішити ці питання", — каже жінка.
Компенсації як шанс на нове житло
Приватний нотаріус Володимир Левчук раніше працював у Херсоні, але після 2022 року відновив роботу в Києві. Він розповідає, що до нього часто звертаються жителі Херсонщини. Люди мають проблеми з оформленням права власності на майно та спадщини, якщо їхні родичі померли на окупованій території.
"Якщо спадщина знаходиться на окупованій території, у зоні бойових дій або там, де не працюють державні органи, люди можуть звернутися до будь-якого нотаріуса в Україні. Якщо людина померла на підконтрольній Україні території, свідоцтво про смерть можна отримати одразу. Якщо ж смерть сталася на окупованій території, спершу потрібно звернутися до суду, щоб офіційно підтвердити факт смерті. Під час розгляду справи суд враховує різні докази: документи, фотографії, свідчення людей, а також папери, які видавали окупаційні органи", — пояснює нотаріус.
Строк для прийняття спадщини — шість місяців. Але він рахується з моменту, коли смерть офіційно зареєстрували в Україні. Ще одна проблема, говорить Левчук, — багато людей втратили оригінали документів на майно.
"У деяких випадках документи можна відновити. Їхні дублікати можна отримати в державному нотаріальному архіві Херсонської області або через державні реєстри. Йдеться про реєстр прав власності на нерухомість і земельний кадастр. Якщо там є інформація про майно, можна навіть без документів спочатку зареєструвати право власності на померлу людину, а вже потім оформлювати спадщину. У практиці нотаріусів були випадки, коли люди приходили оформлювати спадщину взагалі без жодного документа. Тоді вдавалося відновити всі папери через архів і реєстри — і на будинок, і на землю", — розповів нотаріус.
Найскладніша ситуація — коли в державних реєстрах немає жодної інформації про майно. Таке трапляється часто, якщо люди мають старі документи і роками нічого з ними не робили. У таких випадках право власності було записане тільки на папері, пояснює Левчук.
"У Херсонського БТІ були архіви в різних містах — у Скадовську, Голій Пристані, Олешках і Новій Каховці. Зараз усі вони залишилися на окупованій території, і доступу до них немає. Через це БТІ не може надати інформацію про право власності із цих архівів. Відповідно, реєстратори і нотаріуси не можуть оформити документи — ні зареєструвати право власності, ні оформити спадщину. У такій ситуації люди змушені або звертатися до суду, або чекати змін у законодавстві, які допоможуть вирішити цю проблему", — говорить Володимир Левчук.
Люди намагаються оформити спадщину не лише для того, щоб підтвердити своє право на майно.У більшості випадків вони хочуть отримати компенсацію — або від держави, або через міжнародний реєстр збитків.
"Зараз ці механізми тільки починають працювати. Вже є затверджені способи дистанційно обстежувати зруйноване майно — але лише на підконтрольній Україні території, наприклад, у Станіславі чи Широкій Балці. Люди з окупованих міст — Олешок, Голої Пристані, Нової Каховки — також сподіваються на такі перевірки. Вони розраховують, що комісії зможуть оцінити пошкодження їхнього майна дистанційно — за допомогою супутникових знімків, фото чи відео, які вдається отримати з окупованої території", — говорить нотаріус.
За його словами, такі компенсації можуть допомогти переселенцям із Херсонщини або купити житло, або внести перший платіж за кредитом у межах державних програм.
Підписуйтеся на новини Суспільне Херсон у Telegram, TikTok, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram та YouTube.
