На Олександрівських скелях поблизу Станіслава на Херсонщині зацвіли іриси. Галявини квітів потрапили на туристичну мапу Херсонщини.
Олександрівські скелі належать до ландшафтного заповідника. Наприкінці квітня вони вкриваються ірисами, квіти розростаються природнім шляхом та приваблюють туристів, - говорить Станіславський сільський голова Іван Самойленко.

"Дуже гарна красива місцевість, але сюди приїжджають туристи, які також відпочивають, фотографуються, і є також випадки, коли вони приїжджають підкопують іриси і пересаджують у себе вдома. У заповідних територіях не можна такого робити, але такі випадки трапляються прикрі. З іншого боку ми раді – якщо наша краса десь приживеться і буде рости в інших місцях", - розказав Самойленко.
Доктор біологічних наук Іван Мойсієнко говорить, що степові півники можуть нараховувати до 60 відтінків. Серед тих, що ростуть на скелях, переважають жовті та фіолетові, а блакитних стало менше.

"Ірис Pumila – півники маленькі або карликові, це - вид природної флори, вид, який завжди тут ріс, у степах, ще до того, як тут з’явилася людина. Їх стає менше через антропогенний вплив, раніше їх було ще більше, теж велика популяція півників зустрічається у долині курганів, але ми знаємо, що майже 1000 гектарів долини курганів розорали минулого року. Це- приклад того, як півники і інші рідкісні рослини можуть зникати", - каже Мойсієнко.
Площа ландшафтного заповідника - більше 200 гектарів, іриси ростуть на березі біля води.

Ця територія частково обмежена для випасу худоби, - говорить Іван Самойленко, щоб вона не витоптувала рослини. Місцеві жителі знають про іриси давно, - говорить староста села Наталя Каменецька. Сюди прокладені пішохідні маршрути.
"Я як місцева жителька майже завжди бувала тут і ці іриси цвіли тут завжди. Навіть навчаючись у школі, ми туристичними походами ходили сюди, звичайно, насолоджувалися тією красою, яка була тут. У порівнянні з минулим роком вони більше розрослися, потяглися до води, і зараз їх більше", - говорить Наталя Каменецька.
Анна Сербін займається розвитком туризму у Станіславській територіальній громаді, до якої належать чотири населені пункти та 40-кілометрова берегова лінія. Кожен з пунктів має свої туристичні магніти, - говорить жінка – Гранд-каньйон у Станіславі, лебеді у плавнях Софіївки та ірисові галявини в Олександрівці. Станіславська флора та фауна налічує близько 200 видів, занесених до Червоної книги. Туристичний маршрут, розроблений у Станіславі, чекає на офіційне затвердження, а неофіційні екскурсії сюди водять громадські діячі та місцеві жителі.

"Люди починають, для нас це нове, вчимося, пробуємо. У нас є такі, хто 5-6 років цим займається, він уже розуміється на цьому, а є такі, хто хочуть спробувати, але не знають. І в цьому напрямку багато реалізовано проєктів – маршрути, таблички, зони. Разом із програмою "Добре" - це створення туристичного центру, в якому буде надаватися інформація для туристів – організація різних туристичних походів", - говорить начальниця відділу освіти, культури, молоді, спорту та туризму Анна Сербін.

Так само підтримають і місцевих жителів, які захотять займатися зеленим туризмом, - продовжує Анна. Єдине, що шкодить квітам на Олександрівських скелях, – це стихійний туризм – коли до самого берега заїжджають на автомобілях. Щоб зберегти флору заповідника, місцеві ентузіасти перекопують під’їзди на скелі та готуються до будівництва паркування. Люди вже частково навчилися прибирати за собою сміття, - говорить Анна, - тому що і самі розуміють, як важливо зберегти це місце у первісному вигляді.