Під Золочевом у Харківській області 25 серпня відкрили пам'ятний знак загиблим військовим, які стримали російський наступ на селище навесні 2022 року. Семеро українських захисників загинули, їхні імена викарбували на монументі. Напередодні відкриття знаку внаслідок поранень, отриманих у бою з росіянами під Золочевом, помер поліцейський Сергій Філоненко: після 31 операції, які захиснику провели з того часу, його серце не витримало.
Про бій, який завадив окупувати Золочів та рухатися далі до Харкова, — матеріал Суспільне Харків.
Сили були нерівні — 10 людей на 50
Українські військові зупинили російських окупантів 7 березня 2022 року за 3 км від Золочева. Це селище на північ від Харкова: до кільцевої дороги міста — близько 30 км.
На місці, де відбувався бій, вже понад рік стоїть підбитий російський танк. Військовий з позивним "Фенікс" каже: "Башти танку нема. Це був їхній перший підбитий танк тут. Його підбили мої побратими з Javelin".
"Фенікс" згадує, що росіяни йшли з напрямку прикордонної Козачої Лопані, яку окупували у перші дні вторгнення.
"Йшли силами близько взводу чи двох піхоти — людей 50, навіть два взводи, 4 штуки МТ-ЛББагатоцільовий тягач легкий броньований. Це абревіатура від рос. "многоцелевой транспортёр (тягач) лёгкий бронированный". , за ними їхала заряджальна машина для "Солнцепьоку", яка була зупинена командиром роти за допомогою БМП-2Радянська гусенична бойова машина піхоти, призначена для транспортування особового складу до переднього краю. Вони навіть не звернули на це увагу і продовжили рух. У них були проблеми зі зв'язком, коли у них почався бій, всі розгубились, а Javelin продовжував знищувати їхні "мотолиги" та пекти в них піхоту ворога", — згадує військовий.
За його словами, російську техніку били на відстані до 2 км. Російські танки били по посадці: "Танки почали "прокошувати" посадку, а люди — отримувати поранення тяжкі".
Сили були нерівні, 10 людей на 50. Це просто люди з автоматами проти танків. Від них були досвідчені танкісти. Це був підрозділ Кантемирівської бригади, це спеціалісти, люди, які хочуть, знають і вміють воювати. Танк проти піхоти — це ніщо.
"Ми як з ротним приїхали, почалася евакуація поранених, допомагали місцеві, забирали поранених у лікарню. Ротний каже: "Треба йти захищати, хлопці живі". Ми чули крики, стрільбу, але зупинити таку зграю дикунів одним відділенням — 10 людей і БМП-2, що не змогла завестись через холод...", — каже "Фенікс".
Військовий згадує: коли російські танки підбили, ротний вирішив йти на "зачистку".
"Ми знизу йшли під обстрілом, закріпилися у посадці. Вступили в бій з їхньою піхотою: вони нас не бачили, бо бігали, шукали поранених. Ми по них вели вогонь, але танк їхній зрозумів, викотився і перед нами почав палити з гармати. Під час цього був поранений командир роти. Я вирішив відкотитися, бо сили були нерівні. Почалась евакуація. Танк зрозумів, що у нього є час, і почав пробувати нас "розбирати", — каже боєць 93-ї бригади.
Телефоном вдалося зв'язатися з побратимом і попросити підтримку артилерії, каже "Фенікс".
"Наших вже не було, чули, як їх розстрілювали. Танки їх поранили, вони виходили ще з нами на зв'язок, сказали, що живі. Ми почали свою операцію, щоб піднятися, допомогти вогнем, але як піднялись, почули, що наших добивають... Просто в голову чергами... У мого побратима був на ремені тризуб, навмисно ці собаки вистрілили чергою в цей тризуб", — каже боєць.
Перше влучання арти — я побачив, як кулемет російський летить вгору. Все. Все затихло, танк відкотився. Це дало нам час відійти. Арта продовжила працювати, певно, росіяни зрозуміли, що їм тут нема чого робити, зібрали все, що було, кинули загиблих і поїхали.
"Ми по-православному їх тут поховали"
У цьому бою українські захисники втратили сімох побратимів. Шістьох загиблих росіян місцеві поховали, потім їх ексгумували та передали на обмін, розказав Суспільне Харків керівник Золочівської СВА Віктор Коваленко.
"Пам'ятаю той день: жахіття, автомобілі, купа вбитих, хлопці, які привозили поранених. Операції робили на ходу, але врятували. Кацапи розвернулися і пішли на Козачу Лопань, втративши понад 20 воїнів, тут шість воїнів лишились. Ми по-православному їх тут поховали. Командував цією бригадою підполковник Герасимов. Вони його тут лишили, ми поховали, а потім передали на обмін. Цей підполковник був командиром полку", — говорить Коваленко.
За його словами, допомагали відвозити поранених захисників волонтери.
"Волонтери не злякались, не втекли, допомагали пораненим. Герої: зупинились, почали туди втягувати поранених, привозити в лікарню. Все робили від серця. Господь, спасибі тобі, що помагав", — згадує Віктор Коваленко.
"Їх зустріли кулями та гранатами"
За словами керівника поліції Харківщини Володимира Тимошка, поліцейські також брали участь у бою.
"Завданням колони було захоплення селища Золочева, і подальше просування вглиб території нашої держави. На той час цей напрямок захищався воїнами 93-ї бригади, які з початку повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року, вже брали участь у бойових діях і захищали цей напрямок. З 24-го лютого поліцейські Золочева, Золочевський райвідділ поліції перебував на місцях, був озброєним, завданням поліцейських було підтримання порядку в тилу ЗСУ, боротьба з диверсійними групами й в тому числі захист землі разом з воїнами ЗСУ", — каже Тимошко.
Володимир Тимошко. 14 квітня 2023 року. Фото: В'ячеслав Мавричев/Суспільне Харків
Помер після 31 операції
У бою 7 березня отримав поранення поліцейський Сергій Філоненко. 24 серпня він помер.
"Йому провели 31 операцію, але не витримало серце хлопця. Ми його втратили", — говорить Коваленко.
Тимошко каже: зустрічався з Філоненком кілька тижнів тому.
"Я особисто йому вручив ключі від службової квартири, яку він заслужив своєю працею і своїми діями, в тому числі з захисту Золочева. Вчора, на жаль, ввечері перестало битися його серце, в лікарні він помер. Захворювання стало наслідком саме тих поранень, які були отримані 7 березня 2022 року", — розказав Володимир Тимошко.
Сергій Філоненко брав безпосередню участь у бою. Саме за його участю було підбито три російські танки. Він боронив землю не стільки, як поліцейський, як чоловік, громадянин України, воїн. Він боронив свою землю, громаду.
За його словами, простяться з Сергієм Філоненком 26 серпня.
"Хочу сказати, що він та інші воїни, що полягли на цьому місці, завжди будуть в нашій пам'яті, і завжди будуть живі стільки, скільки ми будемо про них пам'ятати. Важлива пам'ять про них, важливий той факт, що тут відкрили матеріал", — зауважив керівник поліції Харківщини.
Віктор Коваленко каже, що також хоче, щоб у Золочеві з'явився музей війни, у ньому обов'язково зроблять експозицію про цей бій та вшанують пам'ять загиблих.
"Це було у 3 км до Золочева, ми розуміємо, що якби російська колона зайшла, то захопила б Золочів. В боях за Золочівщину загинули понад 140 хлопців з різних підрозділів, понад 600 отримали поранення", — сказав Коваленко.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube
