Сапери збирають міни-"пелюстки", розтяжки та уламки від снарядів на подвір’ях у деокупованих селах Харківщини. За день перевіряють до 15 заявок, розповідає водолаз-сапер Максим Ільченко. За його словами, після звільнення сіл люди повертаються додому й викликають розміновувачів, щоб вони перевірили територію.
Суспільне Харків побачило, як група саперів Держслужби з надзвичайних ситуацій Харківщини працює у деокупованих селах на північному сході регіону.
Черкаські Тишки
Перший виклик саперів — до села Черкаських Тишків. Воно розташоване за п'ять кілометрів від Харкова.
До себе на подвір’я саперів викликав Іван Рибалко. У перший день повномасштабної війни село потрапило в окупацію — два місяці городом Івана стояла російська техніка. У травні 2022 року українські військові звільнили Черкаські Тишки, але Іван досі знаходить уламки від снарядів.
"На городі було вісім влучань — і це я не рахую мінометні. Там яма була діаметром шість метрів, ми її засипали. А так вісім влучань в городі та 22 у дворі нарахував", — каже Іван.
За 20 хвилин сапери оглядають всю територію домоволодіння Івана Рибалка та забирають гільзи від снарядів.
Борщова
Наступний виклик — з сусіднього села Борщової, яке також було в окупації. На подвір’ї Ніни Дворцевої жили росіяни, говорить власниця будинку. З початку російського повномасштабного вторгнення жінка була у Харкові — 16 червня вперше приїхала додому.
"Я думаю, що заміновано. Боюся туди йти. Хлопцям довіряти потрібно, але страшно. Не знаю, як потім тут щось робити, як тут жити", — говорить Ніна.
Великі Проходи
Третій виклик — у садовому товаристві біля села Великі Проходи, за 10 кілометрів від російського кордону. Після деокупації до свого будинку повернувся Олександр Коротєєв.
"У сусідів у фундаменті снаряди були. Кажуть, що тут були бойові дії. Багато руйнувань. Боїмося трохи, але потрібно працювати. А тому викликали саперів, щоб трохи обстежили", — говорить власник будинку Олександр.
Після перевірки території сапери повідомляють про відсутність небезпеки: усі снаряди розірвалися, залишилися тільки їхні фрагменти.
"У Борщовій були безпечні залишки, мін та розтяжок не знайшли. У Черкаських Тишках також були безпечні залишки від 122-мм снаряду. І від "Граду" безпечні залишки. На третій точці нічого не знайшли. Тільки воронки від влучань, уламки по всі ділянці", — підсумовує водолаз-сапер Максим Ільченко.
Що знаходять сапери після деокупації Харківщини
За день сапери встигають перевірити до 15 заявок — надходить до 20, говорить сапер Максим Ільченко. За його словами, якщо торік він та його колеги працювали у Харкові після обстрілів міста, то нині переважно розміновують деокуповані села.
"Зараз їздимо Харківським районом. Інколи знаходимо звичайні безпечні залишки від "Градів", "Ураганів", "Смерчів", а інколи нерозірвані касети, нерозірвані снаряди, протитанкові міни, гранати", — говорить Ільченко.
Роботу піротехніків ускладнює висока трава — у ній не видно розтяжок і мін, пояснює сапер.
"Чим довше була окупованою територія, тим більше вони після себе залишали. У них було дуже багато часу, щоб замінувати. Вони мінували свої позиції, підходи до позицій, а також будинки, в яких вони жили", — каже Ільченко.
За планом, сапери впродовж дня мають оглянути ще шість дворів: "Самостійно людям розміновувати не можна, бо вони мало що у цьому розуміють, й вони не знають, на що потрібно звертати увагу. Вже було дуже багато випадків підриву місцевого населення, коли в ліс по гриби ходили або повернулися додому після деокупації".
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube
