Понад 500 жителів Чкаловської громади на Харківщині повернулися за останній місяць до своїх домівок. Торік частина громади була окупована, а села Коробочкине та Леб'яже пів року перебували на лінії фронту. У Коробочкиному пошкоджені та зруйновані 216 будинків, а у Леб'яжому — 153.
Повернення до Леб'яжого
Житель Леб’яжого Олександр Коваленко розповідає, як війна прийшла в його село.
"1 березня залетів російський літак і спалив всю вулицю. Біля двору скинув бомбу. У нас був будинок, який дістався у спадщину, з нього нічого не залишилось. Був дах та новий паркан. Ангар був залізний. Машини та трактор стояли. Зруйнували все", — згадує Олександр.
До вторгнення у Леб'яжому жили 1400 людей. Нині їх — удвічі менше. Через постійні обстріли родина Олександра виїхала з села, повернулася восени, коли відтіснили російські війська, а у селі почали відновлювати електрику та газ.
Родина звела на подвір'ї флігель, в якому тимчасово проживають.
"Люди повертаються. Батьківщина. Тут рідні поховані. Ми звикли жити на своїй землі, займатися улюбленою справою. Спочатку були без світла, води, газу. Згодом все відновили", — говорить Олександр Коваленко.
Як живе Коробочкине
За 12 кілометрів від Леб'яжого розташоване село Коробочкине. Внаслідок обстрілів тут зруйновані понад 200 будинків.
На подвір'я та у будинок Ірини Заховаєвої двічі прилітали російські снаряди, вперше — у травні, її зять загинув.
"Вони з чоловіком були за парканом. Прилетіли два касетних снаряди "Ураган", які потрапили сусідам у будинки. Усі 24 снаряди вляглись у нас на вулиці. Чоловік отримав поранення, а зять помер у лікарні", — каже Ірина Заховаєва.
У середині червня Ірина разом з мамою, чоловіком та донькою евакуювалася. Згодом родина дізналася, що у серпні снаряд влучив у дім, зруйнував всю прибудову та гараж.
Ірина та її чоловік повернулися до села наприкінці грудня. Каже, скучила за домом. Нині живуть у літній кухні.
"Ми вирішили, що як тільки скажуть, що дадуть газ та світло у село, ми одразу ж повертаємося. Мама інколи приходить до нас в гості. Дуже хочеться їй повернутися сюди, щоб бути всім разом", — говорить жителька Коробочкиного.
Ірина каже, волонтерський штаб "Скриня допомоги" надає безплатний хліб раз на тиждень.
"Можливо, відновлять роботу аптеки. Аптечний пункт зруйнований, магазин пошкоджений. Може його відновлять. Було б добре", — говорить жінка.
Нині у Коробочкиному живе майже тисяча людей. Це третина від тієї кількості, яка була до лютневого вторгнення. Лише за січень до села повернулися понад 300 мешканців, каже голова Чкалівської селищної військової адміністрації Сергій Котенко.
"Дорого проживати в інших областях. Люди не мають змоги довго перебувати не вдома. Ми відстежуємо всіх жителів, які повертаються. Забезпечуємо гуманітарною допомогою, ліками та меддопомогою", — розповідає голова Чкалівської селищної військової адміністрації.
Людям надають всі послуги, які можуть — водопостачання, світло та тепло, пояснює голова.
За словами Котенка, до всіх населених пунктів громади приїжджають "Лікарі без кордонів" та проводять обстеження й надають меддопомогу дітям.
Жителям громади поки не можуть допомогти з працевлаштуванням.
"Усі великі організації та бізнес на території громади частково або повністю припинили свою діяльність, бо дуже багато пошкоджень. У нас заміновано 80% полів, тому аграрний напрямок у дуже поганому стані. Ми не розуміємо, як пройде посівна, скільки гектарів зможемо засіяти", — каже Сергій Котенко.
Читайте також
У ліцеї на Харківщині замінюють вікна, які вибило внаслідок російських обстрілів
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube
